Привіт, Хунта.
Сьогодні виступила з невеликою промовою єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон. Вважаю, що нам усім варто знати, про що була мова.
Так от, до 2050 року Європа має вийти на кліматичну нейтральність і повністю (наголошую, ПОВНІСТЮ) відмовитися від викопних джерел палива, таких як нафта та газ.
Вчора Євросоюз в Особі Єврокомісії визначився з двома стратегіями розвитку енергетичної незалежності. Нагадаю, що ЄС — це один з найбільших сроживачів енергії в світі та найбільший платник «живих» грошей постачальникам мінерального палива, наприклад, Росії.
Перша стратегія — створення єдиного енергоринку та організація обов'язкової диверсифікації постачальників. А от друга — це виробництво декарбонізованих газів, в першу чергу — водню. Нагадаю, що водень — це САМЕ КРУТЕ ПАЛЬНЕ.
Зі слів Кадрі Сімсон всі постачальники вуглецевих попереджені, поінформовані та мають розуміти подальший розвиток подій і визначати своє місце в ринку..
Провідні російські медіа вже написали, що тупа реалізація Росією вуглеводного ресурсу в обмін на передові технології та споживацьку ненажерливість росіян буквально за декілька років закінчиться повним крахом. Як в тому кіно — шеф, усьо пропало.
Для України та українців дані події надзвичайно важливі. Тому що вони окреслюють перспективу, від якої не відвернутися нікому з нас, а нашим нащадкам — так абсолютно точно.
З одного боку Росія, довічне царювання Путіна, тиск Кремля на Україну, тиск на світову економіку бажаннями рос.верхівки продати ресурсів якомога більше і дорожче, а з іншого боку у нас — Європа, яка гігантськими кроками йде до новітніх економічни укладів.
Як приклад — працівник-німець за 17 годин виробляє стільки товарів, робіт та послуг, скільки українець за весь рік. Що буде в 2050 році?
Маєте розум, маєте фантазію, можете собі в режимі реального часу створювати самі різноманітні картинки розвитку України в таких умовах.
Мені особисто прикро, що наш дорогоцінний український час витрачається на пусті звуки низького регістру десь в задній частині нашого буття, замість розбудови шаленими темпами нашої рідної країни.
Економіка знань — це вже для українців майже нездійсненна мрія років так на 30-50 наперед. Якщо нічого з нами не станеться РОЗУМНОГО.
Вангую...
Те, що у нас в Україні є сьогодні, то якийсь треш. І думаю, так просто все не закінчиться. Скоріше би...
Вибір напрямку дуже обмежений.