Різдвяні та новорічні свята в усьому світі зазвичай асоціюються з мелодіями " Carol of the Bells " та " Jingle Bells". Пісню " Carol of the Bells" можна почути у популярних фільмах "Гаррі Поттер", "Один удома", "Один удома 2" "Міцний горішок 2", телесеріалах "Сімпсони", "Беверлі Хілс", " Квантовий стрибок". Ось вона у виконанні групи "Pentatonix" акапельно, "Hillsong Church London" на арені Уемблі (Лондон), рок-групи "Металіка", баскетболістів NBA.

Мало хто знає, що цей різдвяний хіт є адаптованим перекладом та аранжуванням української народної пісні "Щедрик". Композитор Микола Леонтович взяв за основу текст та музику української народної різдвяної пісні. З 1901 по 1919 р. Леонтович переписував обробку 5 разів, намагаючись досягти гармонійного поєднання народного багатоголосся та класичної поліфонії, де кожен окремий голос звучав би чітко та самостійно. Водночас назвати "Щедрик" класичною різдвяної піснею не виходить: він набагато коротше традиційних аналогів, виконується дуже швидко і головне – написаний у мінорі.

Вперше публіка почула композицію Леонтовича понад 100 років тому: 1916 року її виконав хор Київського університету, де тоді працював маестро. Через 5 років "Щедрик" був вперше виконаний в Америці – українським хором Олександра Кошиця на концерті в Нью-йоркськомуКарнегі-Холлі. Цікава історія цього хору: у 1919 році Українська директорія затвердила створення Української республіканської капели у складі 80 осіб. У тому ж році разом зі своїм диригентом Кошицею капела вирушила гастролювати по Європі та Америці, але після окупації України російськими більшовиками вирішила не повертатися додому.

"Щедрик" — українська народна пісня, яка дійшла до нас ще з дохристиянських часів. Так, у першому куплеті говориться, що "прилетіла ластівка", що неможливо взимку. Це пояснюється тим, що раніше наші предки святкували початок нового року навесні, коли птахи поверталися з теплих країв. У західній Україні та на Буковині досі збереглися народні гуляння на Старий новий рік, 13 січня, Щедрого вечора та Маланки, де можна, можливо побачити всі прикмети веселого язичницького свята. Наприклад, так Маланка святкувалася у Чернівцях у цьому році.

Авторство англійської тексту пісні також належить українському композитору та аранжувальнику Петру Вільговському. У 1936 році він працював на радіо NBC, коли зробив кілька версій англомовного тексту, але більше всього прижилася саме "Carol of the Bells".

Доля українського композитора Миколи Леонтовича, як і багатьох інших представників української еліти того часу виявилася трагічною. Він написав більше трьохсот мелодій, був геніальним композитором та патріотом України. Композитор здійснив численні обробки українських народних пісень та пісень Січових стрільців, у тому числі "Ой у лузі червона калина" (також у виконанні хору Вінницької обласної філармонії ім. М.Д.Леонтовича). В Україні є музей Леонтовича, розташований у невеликому подільському селі Марківка Вінницької області, де жив, трагічно загинув і був похований композитор. На початку 1920-х за композитором почало стеження ЧК. Під час чергового обшуку чекісти знайшли два квитки на потяг до Польщі. Ці квитки ймовірно надіслав брат композитора – Олександр Леонтович, який був у Польщі успішним оперним співаком. У січні 1921 року до будинку композитора попросився на нічліг агент ВЧК (Всеросійська чрезвичайна комісія). Наступного дня рано-вранці він прокрався в кімнату Леонтовича, вистрілив у нього і втік, інсценувавши пограбування.

У музеї розповідають, що Микола Леонтович передчував свою смерть. Незадовго до вбивства він написав дві свої останні пісні — "Козака несуть " та "Смерть". Вони композитор використовує народні голосіння по померлих і спів із закритим ротом. Леонтович був музичним новатором свого часу. За життя його навіть називали українським Бахом. Причому створював він свої "мікси", природно поєднуючи мелодії. Композитор точно перетворював народні пісні в партії для цілого хору, або оркестру. В останній період життя він створював свою симфонічну оперу "На русалчину Пасху". У цій лірико-фантастичній опері присутні два різних світу — реальний та інфернальний: ігри русалок, хороводи, ліричні образи. Можна тільки припустити, скільки ще міг створити Леонтович, якщо б його не вбили. На згадку про нього назавжди залишився український "Щедрик", який став світовим музичним символом Різдва.

"Щедрик" в оригіналі можна послухати тут у виконанні групи "Man Sound", Олега Скрипки, литовського хору "Бельканто" (Bel Canto Choir).