Вибори, що завершилися кілька хвилин тому, надали нам усім чимало матеріалів для роздумів.

Головний висновок: влада приходить та відходить — Україна залишається.

Однак ці вибори залишаться у пам'яті ще й неординарними випадками.

Ось один з них.

На дільниці 800397 виборчого округу 214 (Київ, метро «Дарниця»), яка працює у приміщенні СШ 148 м. Києва, чоловік обурився тим, що на вході до школи висить меморіальна дошка на пам'ять нашого випускника Євгенія Зеленського, Героя України (посмертно), який загинув на Донбасі у 2014 році. Цю меморіальну дошку урочисто відкрили у квітні 2015 року, ще чотири роки тому.

Чоловік написав скаргу до ДВК, де стверджує, що ця меморіальна дошка є «порушенням виборчого законодавства, оскільки прізвище на табличці співпадає з прізвищем одного із кандидатів у президенти України».

Отже, на думку автора заяви, «це може вплинути на волевиявлення громадян (тих, хто ще не визначився, за кого голосувати)».

Не дуже зрозуміло, у який саме бік це могло б вплинути на волевиявлення (бо тут можна було б побачити різні аргументи):

• «за» — бо прізвище збігається і може підсвідомо навіяти бажання позначити у бюлетені саме це прізвище;
• «проти» — бо порівняння життєвих шляхів загиблого за Україну Героя та кандидата, який кілька разів «не бачив» повісток військкомату, навряд чи було б на користь того кандидата.

Але у будь-якому разі цікаво, що мали б зробити виборча комісія чи я — як директор школи, де розташована дільниця — щоб задовольнити скаргу знервованої виборами людини?

Зняти меморіальну дошку на час виборів? Зафарбувати прізвище загиблого Героя України? Завісити меморіальну дошку простирадлом?

Мабуть, треба вже всій країни видихнути, завершити вибори — та жити далі.

Бо будь-яка влада приходить та відходить, а Україна у нас одна.

P.S.

До речі, восени – парламентські вибори. І, судячи з усього, одна із партій буде міцно пов'язана з цим же самим прізвищем… То що тепер робити?