Це тільки у мене враження, що в санстанції (хай вони зараз називаються інакше) працюють, м'яко кажучи, дивні люди: не дуже освічені і дуже боягузливі?

Прийшли до школи з перевіркою, посилаючись на закон про перевірку «суб'єктів господарювання». Школа — суб'єкт господарювання? Без власного рахунку, без бюджету, без жодної копійки власних коштів? Мда...

Далі. Пишуть школі припис із 7 пунктів. Один пункт із семи ми виконали (там, де не потрібно залучати додаткові кошти).

Вартість виконання інших приписів (капітальний ремонт спортивної зали, заміна вікон, розширення кабінету інформатики тощо) — близько трьох мільйонів гривень.

Запитую у пані з санстанції: «А Ви знаєте, що школа своїх грошей не має?»

Вона знає...

А чого ж тоді санстанція робить припис директору школи, який хіба що написати листа із запитом фінансування може (і я це роблю постійно)?

Чому ж санстанція не вимагає нормально фінансувати школу? Чому не пише до управління освіти? Чи до РДА, КМДА чи Киїівради, які реально розпоряджаються грішми?

Дістало мене це збіговисько боягузів-"перевіряльників" під вивіскою "турботи про здоров'я дітей".

Якби вони дійсно виконували свою роботу та дбали про здоров'я дітей, то штрафували б тих, хто не дає гроші на освіту: усіляких начальників, голову РДА, Кличка, Яресько, Яценюка, нарешті.

Але ж тих чіпати їм боязно, то ж — НАЧАЛЬСТВО!

А ось на директора школи наїхати — можна: він же не високий чин, промовчить...

Так от: хай я не високий чин, але нероб та боягузів з санстанції не боюся — і буду тролити та ганьбити їх всіма доступними мені засобами.

Не дай Боже, оштрафують за те, що я як директор школи не отримую гроші від начальників, яких ця мерзота боїться зачепити: буде позов до суду і гарнесенький скандал.

І ще: жодної "перевірки" санстанції без суворого дотримання норм законодавства у школі не буде.