У грудні 2020 року консалтингова компанія BCG розробила «архітектор навичок майбутнього» (Future Skills Architect), який базується на 59 параметрах ринку праці в 7 групах. Головне призначення «архітектора навичок майбутнього» — визначення глибини «кваліфікаційної ями», в якій опинилася країна та пошук оптимального рішення, як з цієї ями вибратися.

Серед 75 країн світу, включених до дослідження, Україна займає 56-е місце і знаходиться поміж Албанії та Кенії.

Продуктивність праці (валовий внутрішній продукт у розрахунку на одного працюючого в економіці країни на рік) в нашій країні  складає 18,9 тис. доларів США. За цим показником Україна займає 71-е місце з 75-и країн, випереджаючи тільки В'єтнам, Бангладеш, Пакистан та Кенію. Це ефект «кваліфікаційної ями». Чим глибша кваліфікаційна яма, тим нижча продуктивність праці. У переліку 75-и країн світу є ще одна країна точно з такою ж продуктивністю праці (18,9 тисяч доларів США) – Нігерія.

Лідерами рейтингу «архітектора навичок майбутнього» є Нідерланди та США, де у кваліфікаційній ямі знаходяться 37,7 і 33,5% працівників відповідно. Якщо в 1970 році у США лише 1% таксистів мали диплом про вищу освіту, то в 2013 році таких «дипломованих» таксистів стало вже 15%. Незважаючи на збільшення кваліфікаційної ями, продуктивність праці у США та Нідерландах в 6 раз вища, ніж в Україні: 120 і 100 тис. доларів на одного працівника відповідно.

Фундаментальна причина кваліфікаційної ями, яка поширена в усіх країнах світу – дисбаланс між системою освіти та ринком праці: випускники освітніх закладів не можуть знайти роботу за спеціальністю і йдуть працювати на посади, які не відповідають їх кваліфікації.

У чому шкода від кваліфікаційної ями? Перше – у випадку нестачі кваліфікації працівника, це зниження продуктивності праці, недоотримання доходів роботодавцем та витрати на перенавчання працівника. Друге – якщо працівник має надлишок кваліфікації, тобто займається низькокваліфікованою працею, шкода це витрати на його навчання у навчальному закладі, наприклад, університеті та поступова втрата кваліфікації.

Спеціалісти BCG знайшли ще більш глибокі наслідки кваліфікаційної ями. Чим більше в країні людей, чиї знання та навички не відповідають їх роботі, тим нижчі у цієї країни показники щодо впровадження інновацій. А ось це вже дуже глибинна проблема, адже без інновацій не можлива висока продуктивність праці і як результат, неможливе економічне зростання країни.

У вирішенні проблеми кваліфікаційної ями BCG пропонує зосередитися на трьох ключових напрямах. Перший – здібності, тобто які навички є у працівників і які потрібно розвивати. Другий – мотивація, тобто які стимули існують щодо навчання і підвищення кваліфікації. Третій – можливості, тобто які є варіанти навчання і розвитку, і для кого вони є доступними.

До речі, у 2018 році кваліфікаційна яма завдала шкоди світовій економіці на 8 трлн. доларів США. Втрати продуктивність праці склали 6%, а до 2025 року ця цифра може збільшитися до 11%.