Що стосується політичного устрою

Я вважаю, що ідеальної концепції побудови держави не існує. Будь-який особливий час вимагає особливих рішень. Але яких саме рішень потребує сучасна Україна?
Наша країна сьогодні немов дитина. Як духовно, так і фізично вона знаходиться на стадії формування і самопізнання. Демократія прийшла до нас немов вогонь печерним людям. Тому і дивимось на неї з обережністю й цікавістю. Активно використовуємо, але регулярно обпікаємось.
Вся справа в тому, що першоджерелом влади в Україні було насильство. Саме насильство породило сучасних олігархів, піднісши їх до небес, нагородивши грошима і владою. Але як вони розпорядилися цією владою?
Жахливий, давній страх стати знову жебраком, немов привид комунізму, пробирав їхні жалюгідні душі. Так старі страхи породили нові пороки.
Ця втеча від бідності, перетворила їх у демонічних, жадібних створінь, позбавлених всього, що прийнято називати святим.
Капітали олігархів зростали. Але народ теж не відставав. Адже зростання доходів у бояр було обумовлено зростанням народної смертності. З кожним роком погіршувалася криміногенна обстановка і розвивалася корупція.
Основним двигуном нашої держави всі ці роки була проста формула: страх народу перед владою еквівалентний страху влади перед бідністю. Чим більше ми мовчали — тим бідніше ставали.
Бідність і загибель перспективи привели народ до революції. Зруйнувавши «вітряк» у вигляді європейського напрямку, влада зробила найбільшу помилку — вбила надію. Ця помилка стала для неї фатальною. Сьогодні ми є свідками того, що буває, коли урок не засвоєний. Так виглядає правонаступність по-українськи.
У 2013-му ми намагалися подолати олігархію демократією. Як підсумок, ми замінили один клан іншим. В цьому і була вся метафізика нашої боротьби, нажаль. Режим встояв, змінилися особи. Ми отримали керовану демократію в умовах олігархії.
До чого це призвело? До політики подвійних стандартів, які розірвали нашу країну на частини. Децентралізація призвела до феодалізації. Закінчення АТО за тиждень привело до війни і замороженого конфлікту на довгі роки. Боротьба з корупцією до усунення НАБУ і опозиції. І тому подібне.
Інформаційна війна, яка ведеться як внутрішніми, так і зовнішніми гравцями, привела до цілковитої плутанини всередині держави. Люди зламані, ідеали майдану не реалізовані і розтоптані. Народ втрачає зв'язок із реальністю і розуміння процесів, що відбуваються в країні. А в країні відбувається заздалегідь заготовлене зубожіння і люмпенізація українського народу, котрі змітають громадянське суспільство і розсудливість, середній клас і пасіонаріїв. Це політична програма по знищенню особистості, яка створена для того, щоб ми відкинули всі пріоритети, зазначені колись ще Абрахомом Маслоу. Всі, окрім фізіологічних звичайно. Вони хочуть, щоб ми перестали думати. Хочуть вбити в нас надію.

Отже,
- штучно створена атмосфера керованого хаосу;
- втрата державою монополії на насильство;
- інформаційна плутанина, анархія і політична імпотенція
привели до зростання попиту на диктатуру.
Складно сказати, добре це чи погано. Одне знаю точно, якщо в Україні і буде встановлений авторитарний режим, то базуватися він повинен, в першу чергу, на національних інтересах. Олігархи повинні бути знищені як вид. Українізація повинна йти в ногу з:
- розривом дипломатичних відносин з Росією;
- остаточною, а не частковою декомунізацією і деімперіалізацією;
- забороною проросійської риторики на всіх державних рівнях;
- забороною партій, які лобіюють в Україні російські інтереси;
- притягненням до відповідальності агентів іноземного впливу, таких як: Медведчук, Ахметов, Льовочкін, Ківалов та ін .;
- проведенням реформ, які дадуть реальні результати;
- зупинкою державного втручання в сферу бізнесу;
- антикорупційною революцією.
Україні потрібен порядок!

Що стосується Порошенка

Нещодавно в мене була суперечка з людьми, які до останнього часу займали впевнене місце середнього класу в українській соціальній ієрархії. Сьогодні їх дохід значно знизився, що змусило їх скоротити статті своїх витрат і попрощатися зі значною частиною свого майна.
Суть спору така: Наш Гарант не хоче або не може змінити країну?
На подив, люди, які спокійно пережили правління Януковича, але не змогли залишитись на плаву при Порошенко, вважають, що Президент є заручником ситуації і просто не може нічого зробити. Плюс, тепер у нас є безвіз.
Так що #живемоПоновому.
Особисто я вважаю, що Порошенко не просто не хоче змін. Він робить усе можливе, щоб ці зміни не відбулися.
Скажу відверто, мені знадобилося чимало часу для того, щоб відкинути всі конспірологічні версії і зрозуміти, що Порошенко — не таємний агент ФСБ з Луб'янки, не лобіст інтересів західного капіталу, не заручник ситуації і навіть не слухняна маріонетка США.
Він — все разом і ніхто одночасно.
Він мені не президент , а звичайний БА-РИ-ГА,
який з усіма в добрих стосунках і для всього у нього знайдеться чек.
Він торгує територією нашої держави, життями її захисників, водоймами і лісами, стратегічними підприємствами, торгує душею і тілом. Торгує її незалежністю.
Це лайно не повинно встигнути втекти в Ростов,
воно повино відповісти за своі гріхи перед народом України.