Поки вся країна слідкує за гастролями так званого «пересувного цирку Міхо», мене щось більше перейняла ситуація з ухваленням фінплану «Укрзалізниці». Повна абсурду, маніпуляцій і банальної брехні – це, мабуть, найкоректніше, як можна охарактеризувати все те, що говорили і говорять довкола даного питання у ЗМІ і соцмережах. Хто знає, може тому так зачепило, що по волі долі трохи маю стосунок до промисловості, яка без залізничних перевезень, як відомо, як без кисню. Ну але бачити як цинічно обкрадають, розвалюють таку галузь і при тому лукавлять всій країні і бізнесу, розповідаючи про свою ефективність, чесно кажучи — нестерпно.

Тарифні гойдалки

Хто забув, нагадаю, більше ніж півроку вся країна спостерігала за тим, як команда «польських легіонерів» намагалась вирішити проблему браку коштів на оновлення вагонів та локомотивів за рахунок бізнесу. Проблема із плачевним станом рухомого складу, яким все інтенсивніше в останні роки користуються аграрії, промисловці, дійсно велика. Сам не раз чув від роботяг, зайнятих обслуговуванням локомотивів і вантажних вагонів, що зношеність останніх – більше 90%. Однак, попри всі намагання «польських гастарбайтерів» виграти «тарифний бій», Кабмін, і Мінінфраструктури стали останнім бастіоном захисту вантажовідправників від надмірних апетитів залізничників і ситуацію з підвищенням тарифів вдалося більш менш втримати

Після того, як Войцех Балчун вирішив терміново припинити «українські гастролі», питання підвищення тарифів на залізниці знову дістали із шафи. Для населення вирішили зробити подарунок у вигляді збереження нинішньої вартості залізничних квитків, хоча з року в рік саме пасажирські перевезення були найбільш збитковим напрямком, а тому час від часу дотувалися за рахунок центрального та місцевих бюджетів. Про якісь послуг за відповідні ціни у наших поїздах я промовчу, адже боюсь, що зараз «Остапа понесе». Наїздився, тому знаю: )

Що ж стосується вантажних перевезень, то довкола тарифів на них якраз і закрутився весь сир бор.

Де логіка? А нема, миші з«їли

Заплановане підвищення вантажних тарифів – далеко не єдине за останні роки. Проте якихось змін на краще, які топ-менеджмент компанії обіцяє, чесно кажучи не бачив а ні бізнес, а ні пересічні залізничники. Навіть навпаки... Вантажних вагонів, користування якими з року в рік стає все дорожчим, постійно не вистачало і не вистачає, в результаті чого великі компанії вимушені банально просто працювати на склад, чекаючи повного задоволення своїх заявок. У декого це зриви контрактів, простої, зменшення обсягів. Більше того, навіть ті вагони, що виділяються під замовлення подаються під завантаження у щоразу гіршому технічному стані. А цьогорічну програму закупівлі нових – просто відверто провалили. І це при тому, що сам парк напіввагонів компанії за останні 5 років зменшився в 1,5 раза.

Але яка аргументація залізничників у підвищенні тарифів?

Головний мотив, ніби то зростання цін на дизпаливо, електроенергію, а також задля „часткової стабілізації фінансового стану галузі, в тому числі для підтримки в робочому стані рухомого складу“. За даними залізничників, додаткові 22,5%, на які має збільшитись тариф, за останні три місяці року повинні принести „Укрзалізниці“ близько 2,8 млрд. грн., або 11,2 млрд. грн у тому випадку якби це підвищення було запроваджене з початку року. Та й то – за умови незмінності обсягів перевезень.

Та чи все так однозначно в цій логіці? Чи може варто було б перш ніж говорити про підвищення тарифів, панове міністри, клерки залізничні, розібратися з масштабами розкрадань і корупції, які заполонили „Укрзалізницю“ і вросли туди багаторічними схемами і непомірними долями?

Сам же міністр, періодично нагадує про те, що „Укрзалізниця“ щороку внаслідок корупції втрачає близько 10-15 млрд. грн. Важко сказати, наскільки слова Володимира Омеляна близькі до істини, проте досить часто стрічка новин приносить повідомлення про те, що правоохоронні, антикорупційні органи викривають чимало фактів цієї самої корупції у структурі „Укрзалізниці“.

В середині серпня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про підозру трьом керівникам вищого рівня управління компанією, яких звинуватили у безпідставному наданні пільг з тарифів для деяких перевізників.

На початку вересня та сама САП передала до суду матеріали справи про спробу незаконного заволодіння державним майном за участю посадових осіб залізниці на суму більше 13 млн. грн.

Два керівника структурних підрозділів „Укрзалізниці“ були затримані на початку липня при спробі отримання хабара у розмірі 150 тис. дол. А вже в середині вересня завдяки пильності Служби безпеки України за вдвічі менший хабар опинився під арештом заступник керівника департаменту аудиту та контролю. Чолов'яга вимагав 300 тис. доларів США щодо працевлаштування на керівну посаду в одній з філій ПАТ „Укрзалізниця“.

Крім того, коли на початку літа Генеральний прокурор у листі до прем'єр-міністра України описував ситуацію в „Укрзалізниці“, то згадував, що за фактами корупції на цьому підприємстві Генеральна прокуратура та інші органи розслідують більше 90 кримінальних справ. Про суми і кількість нулів, на які фігуранти цих справ і горе дільці з „Укрзалізниці“ обкрадають компанію, а з нею людей і бізнес, годі й говорити.

Більше того, не берусь „вангувати“, але гадаю цей перелік історіям з викриттям нових фактів корупції на залізниці ще далеко не вичерпано і справа виключно за українськими правоохоронцями, слідчими і судами.

Але попри все це ми бачимо довкола „Укрзалізниці“ дивну логіку. Адже якщо сам міністр і решта керівників держави говорить про відомі їм факти корупції, називаючи скільки крадуть, по яких схемах і наближені до кого, то навіщо замість боротьби з корупцією, породжувати її? Адже там, де з'являються додаткові фінансові потоки, тут як тут з»являються і бажаючі їх «правильно освоїти». Не знаю як вам, але мені це нагадує намагання вичерпати воду із дірявого човна, таким же дірявим відром.

Не говорячи уже про те, що подібні «тарифні міни» можуть серйозно підірвати бізнес. Бо це ланцюгова реакція: підняли тарифи — підскочили ціни, підскочили ціни – втратили ринки, або програли конкуренцію, програли конкуренцію – немає прибутку, а з ним і бюджетних надходжень, і валютної виручки. То де в цьому логіка, панове комбінатори?

Алаверди

Тому, не претендую на істину, але як на мене, до поки боротьба з корупцією в «Укрзалізниці» як і в цілому по країні, буде такою «зразково-видовищною», але безрезультатною, як нині; до поки замість здорового глузду і державних підходів політика в управлінні на залізниці будуть присутні маніпуляції і шарлатанство, будь-які підвищення тарифів стануть лише підігруванням в сторону тих, хто погруз у цій самій корупції. Правда тоді перспектив побачити ефективну державну компанію в залізничній сфері буде рівна нулю. Радше ОПГ (рос. организованная преступная групировка). Правда чим це відрізнятиметься від часів «легітимного» сказати важко. Як і пояснити за таких умов матерям усіх тих хлопців, що гинуть на війні, що ціною життя їх дітей є такі цинічні і брехливі «танці на кістках» владних воронів, спраглих до корупційної наживи.