Цікаво, що останні події в Україні залежать навіть не від майбутніх виборів у нас, а від минулих у США. Поки за океаном намагаються розібратися на якому вони світі, наші хлопці поспішають остаточно розікрасти залишки бюджету та міжнародної допомоги. Тобто, нічого несподіваного. Все як завжди.

Якщо відкинути нецікаві нюанси, то поточна ситуація виглядає так: НАБУ розслідувало масштабну схему розкрадань, яка полягає в тому, що співробітники Департаменту контррозвідки СБУ на чолі з Олександром Покладом організували схему перепродажу деталей бронетехніки за кількаразово завищеними цінами. При цьому, самі деталі постачалися з українських заводів, зокрема Харківського бронетанкового. Їм же і продавались ці деталі після певних «косметичних змін».

Я і сам не одразу зрозумів всю геніальність оборудки, а тому спробую пояснити ще простіше. Комплектуючі для нашої техніки з вітчизняних бронетанкових заводів вивозилися і формувались у партії. Після цього їх фактично перефарбовували та змінювали серійні номери. Затим, оформлювали як такі, що завезені контрабандним шляхом із країн колишнього СРСР, в тому числі і росії. 

Мотивація проста: у нас дефіцит комплектуючих. В умовах війни не так важливо, де саме ми беремо необхідний ресурс. Важлива сама його наявність. А тому, якщо підкупити продажних москальських чиновників, можна бити ворога буквально його ж зброєю. 

Звісно, для цього необхідні відповідні кошти для підкупу цих чиновників, а також для організації контрабандної доставки через декілька кордонів. Геніально!

Але є одне «але». Всі ці запчастини і комплектуючі ніколи не виходили за межі України. Так само, як і гроші, виділені на організацію оборудок.
Як наслідок, штучно створений дефіцит деталей закривався за допомогою фактично вкраденої номенклатури. А потім повертався на ті ж заводи із втроє завищеними цінниками.

Звісно, що організатори схеми отримували не тільки гроші, які ніяк і ніде не обліковувалися, оскільки виділялися здебільшого в готівковому форматі та мали б витрачатися на «оперативні заходи». В якості приємного бонусу за вдало проведені операції наші контррозвідники отримували ордени, медалі, відзнаки, звання, посади і мабуть якісь інші «смаколики» про які я навіть не здогадуюсь.

Втім, розкриття схематозу явно не входило їхні плани. Наразі вони гарячково реанімують старі «глухарі» щодо державної зради. Тобто, справи, які так і не були розслідувані до кінця, піднімаються з архівів. В них вписуються імена слідчих та керівників НАБУ та готуються до передачі до суду. 
Хто переможе в цій епічній битві наразі спрогнозувати неможливо. За Покладом майорить фігура Андрія Єрмака, який забезпечує політичне прикриття схеми. Звісно, що не на безоплатній основі.

НАБУ – останній прихисток української антикорупційної політики, активно підтримуваний урядом США. Щоправда, зміна американської адміністрації дає велике поле для творчості тим, хто поспішає витягти з України залишки міжнародної фінансової допомоги.