Інформаційний наступ, який почав Медведчук, має логічне продовження. Захоплення телерадіо простору руками Кремля почалось з того часу, коли вони зрозуміли, що з чинною владою на своїх умовах домовитись не можливо. Тому краще почекати наступну і під різними соусами намагатись втілити свій план.
Саме звідси ми бачимо запровадження телемостів та подорожі Бойка та Медведчука в Москву до Медведєва. Телеміст — це один з елементів, щоб показати, що українці прагнуть миру і готові говорити, тим самим ставлячи акценти в РФ, що там «малі брати», яким треба допомогти позбавитись від «хунти» та «бандерівців». Згадати, як гарно їздили відпочивати, пили горілку та їли вареники. Показати, що українці це хуторяни, які трохи заблукали і обрали не ту владу. Показати, що Україна досі є малоросійським округом великої імперії. Тим самим телемостом продемонструвати, що спілкуватись там є з ким — це довірена особа Путіна — Медведчук, і кидати своїх вони не будуть.
Голованов — це не Донахью, а Малахов — не Познер, але після перемовин Медведчука з президентом РФ, їм як виконавцям діватись немає куди, ще й Кісельов включився в гру, а це маркер того, що все було домовлено на найвищому рівні.
Саме страшне, що в цьому зацікавлені і в оточені Зеленського, бо кадри, яких він взяв в команду та його виборці орієнтовані на Росію, як ментально, так і в бізнес-інтересах. Тому є велика загроза, що команда нового президента буде намагатись забрати на себе роль «миротворця» та акумулювати цей ресурс. Тим паче Зеленський запропонував Путіну зустрітись.
Головна мета повернути Україну в той стан, коли про цінності, ідентичність, повагу та честь не говорили. Тому і захоплюється інфопростір та відбуваються події, які демонструють, що війну можна закінчити.
Політики, які хочуть залишитись в Україні та дбати про неї, я не кажу зараз про тих, хто йде на пару років заробити гроші, я кажу про тих, хто збирається будувати свою кар'єру в довгостроковій перспективі, повинні усвідомити, що легітимізація своєю присутністю в ЗМІ, які працюють на ворога, погано відобразиться на їх кар'єрі.
Це стосується як націоналістів, які кажуть, що Медведчука треба посадити і ходять до нього на канали, так і таких як Юля Тимошенко, яка збільшила кількість ефірів на медведчуківських каналах в 5 разів.
Якщо нова коаліція в ВР буде проти всього українського та прийме бік РФ, раптово стане пацифістами, їх чекає дуже сумна доля. Україна може пережити ще не одне потрясіння та революції, поки всі люди не усвідомлять, що вони не малороси та росіяни, а українці. А бути громадянином держави — це відповідальність перед самим собою, а не перекладання відповідальності на доброго дядька, який за тебе обіцяє розв'язати всі проблеми за умови, що ти його обереш.
Постколоніальне суспільство може бути змінене і зміниться, тільки щось втративши та навчившись. Ми навчились поважати армію за те, що вона нас захищає, скоро навчимось поважати і себе, і державу, перестанемо дивитись на когось і почнемо працювати у себе. Громадянином треба бути, а не здаватись!