Україну в найближчий час очікує масштабна митна реформа, яка може змінити та значно спростити митну систему, завдяки ініціативі Європейського Союзу та плану Ukraine Facility.

Цей амбітний план, спрямований на модернізацію та вдосконалення митних процедур, з метою наближення українського законодавства до європейських стандартів. Впровадження таких змін має значно спростити митні операції, підвищити ефективність міжнародної торгівлі та покращити взаємодію з нашими стратегічними партнерами, що відкриє нові можливості для українського бізнесу та зміцнить економічні зв'язки з ЄС.

Нещодавно Верховна Рада України прийняла у другому читанні, законопроєкт №6490-д, який є важливою частиною цього процесу. Документ передбачає низку змін до Митного кодексу України, включаючи впровадження прозорих конкурсних процедур в процесі призначення посадових осіб митної служби та проведення атестації працівників митних органів. Це важливий крок у боротьбі з корупцією та підвищенні ефективності роботи митниці. Законопроєкт також встановлює нові вимоги до державних службовців, які спрямовані на забезпечення професійної відповідності та доброчесності.

План Ukraine Facility, також передбачає кілька важливих кроків у сфері цифрової трансформації митної системи України. До кінця другого кварталу 2024 року планується затвердити національний стратегічний план цифрового розвитку, що стане основою для подальших реформ. Одним із ключових аспектів є перехід на нову фазу комп'ютеризованої транзитної системи (NCTS), яка значно спростить і прискорить транзит товарів через митний кордон. Окрім цього, заплановані зміни до форми декларацій за NCTS для підвищення ефективності митного контролю. Також буде впроваджено єдине вікно для митниці та електронний обмін даними (EDI) з країнами ЄС, що сприятиме прозорій торгівлі та зменшенню бюрократичних бар'єрів. Ця система допоможе замінити традиційні паперові документи і підвищити ефективність боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

У боротьбі з корупцією в митних органах України план Ukraine Facility передбачає суттєві зміни: цифровізацію процедур, та кадрові реформи. Одним із ключових заходів є переатестація посадових осіб та впровадження прозорого процесу відбору керівництва Державної митної служби.

Законопроєкт №6490-д, спрямований на реформування Державної митної служби України, та передбачає впровадження прозорого конкурсного відбору на посаду Голови Держмитслужби. Завдяки залученню міжнародних експертів із високим рівнем професійних компетенцій до конкурсної комісії, процес відбору стане більш об'єктивним та неупередженим. Окрім цього, новий керівник отримає можливість самостійно формувати свою команду, що дозволить оперативно та ефективно управляти митними органами. Також передбачається запровадження щорічного незалежного аудиту для контролю ефективності роботи митної служби та зниження корупційних ризиків. Єдина атестація посадових осіб і чітке регулювання зарплат допоможуть забезпечити доброчесність та стабільність кадрового складу.

Адаптація українського законодавства до європейських стандартів теж є важливим кроком у реформуванні митного простору. Вона має на меті створення сприятливих умов для збільшення торгівлі між Україною та Європейським Союзом, спрощення митних процедур та підвищення довіри між сторонами.

У рамках цього процесу 16 січня 2024 року Верховна Рада зареєструвала Проект Закону № 10411, який вносить зміни до Митного кодексу України з метою імплементації окремих положень Митного кодексу ЄС. Законопроєкт передбачає суттєві зміни в отриманні статусу авторизованого економічного оператора (АЕО) та оцінці фінансового стану компаній, що зробить цей статус більш доступним і відповідатиме європейським підходам.

Важливим нововведенням є також створення інституту митного представництва, який включатиме як пряме, так і непряме представництво. Це потребуватиме від митних брокерів проходження оцінки відповідності за критеріями авторизованого економічного оператора (АЕО). Крім того, компанії, що управляють митними складами, повинні будуть отримати відповідну авторизацію для продовження діяльності.

Однак впровадження цих ключових реформ в митному просторі України не є простим завданням. Незважаючи на неодноразові кадрові зміни, процес залишається викликом через воєнний стан, дефіцит кваліфікованих кадрів та високу плинність працівників. Також перед митними органами стоїть важливе завдання щодо оптимізації внутрішньої структури та передачі повноважень щодо перевірки документів від прикордонних пунктів пропуску до внутрішніх підрозділів. Така оптимізація потребує ретельного планування, щоб уникнути дублювання функцій і зберегти ефективну координацію між підрозділами.

Ці реформи є критично важливими для подальшої інтеграції України в європейський економічний простір. Але їхня реалізація вимагатиме часу, ресурсів та злагодженої роботи державних інституцій.

 

Rozum Oleg.