Як на мене, то — Велика Подяка — Володимиру Зеленському хоча б за те, що він повернув нам надію на те, що президент і урядовці можуть бути Слугами Народу! Завдяки рішучості цього маленького актора і продюсера склалася зовсім нова ситуація.
Придивіться. Фактично, протистоять вільні громадяни України, які вірять, що у нас в принципі МОЖЕ з'явитися слуга з народу, і другі, які за звичкою підраховують, хто з панів буде кращим, і іноді приходять до висновку, що, мовляв, «краще вже чинний, аби гірше не було». Маємо справжний конфлікт світоглядів.
Але, що насправді важливо — це те, що надія в суспільстві на Справедливість знову почала зростати. І не має значення, в кінці кінців «головним» слугою народу оберемо успішного актора і продюсера, чи професійного військового-викладача з Могилянки, чи генерала-нардепа.
Головне — знову після ЄвроМайдану в народі з'явилася надія на світле майбутнє не для купки паразитів, а для мільйонів українців.
В людей знову виник той об'єднавчий посил- національна ідея, яка, власне, «створює» народ. Будь-яка сила — це завжди об'єднання. (*Зауважу, що головною метою країни-нападника є, навпаки, — наше роз'єднання — за будь-якою ознакою — віра, мова, національність, війна... — підходить все)
По суті, вже не важливо, чи стане саме Зеленський президентом. Бо він вже зробив свою головну справу. Він згуртував волелюбних людей навколо ідеї «Слуги Народу». І яскраво презентував жагу мільйонів до Справедливості і щире бажання працьовитих знищити мерзенних паразитів, якщо вони інакше не розуміють...
Іншими словами, з Зеленським, або з іншим, але вікно у Нове Майбутнє в України відкрилося знову. Ось, що мене радує, і ось чому я йому вдячний. Підтримуючи зараз цей хайп, я підтримую саму цю ідею, яка вигідна не комусь окремому, але всім нам.
Адже написано колись: «...якщо ви будете мати віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: „Перейди звідси туди“, і вона перейде; і нічого не матимете неможливого!» (Матфія, 17:20)
Тому що Віра — це спосіб творення матеріального світу.
Наша сучасна ідея європейської асоціації, приєднання до христианських цінностей успішного Заходу — це можливість створити синергію такого «гірчичного зерна», з якого ми зможемо побудувати державу, за силою своєю порівняну з сьогоднішніми Південною Кореєю, Сінгапуром, Ізраїлем, США або Канадою. Це вибір власної ідентичності для кожної людини: хто — Я? Бруд, раб Божий, чи — улюблене дитя Небесного Батька?
«Влада — слуга народу» — це та сама національна ідея, яку українська еліта шукає вже десятки років. Хто ще не вірить в це, зрозумійте, що підтримавши ідею «влади, яка служить народу», ви творите своє майбутнє, майбутнє ваших дітей і онуків!
Насправді, Зеленський з його криворізько-запорізькою командою сучасними медійними засобами просуває мрію, до якої український народ йшов тисячоліттями — від Трипілля, через Запорізьку січ, Конституцію Пилипа Орлика і Вільну Анархічну Республіку Нестора Махна — до Помаранчового і Європейського Майданів... — мрію про насправді демократичну державу, з регулярними прямими виборами (і яскравими імпічментами
І це — відповідь на запитання, чому ідея найнятих за контрактом «Слуг Народу» — така могутня, крос-національна і правильна, незалежно від того, хто її понесе — найнятий зараз криворізький єврей, чи завтра, може, — француз чи канадієць з українським корінням...
Це, мабуть, залишилося десь в наших генах. Це, до речі — те, чого вимагать сьогодні від своїх урядів мільйони людей, виходячи на акції протесту в різних країнах світу.
Це — новий устрій, нова епоха народовладдя, свіже повітря ери розподіленого управління і спільної власності, яке крок за кроком очищує владні коридори від привидів смердючих шахраїв...