Всім відомо, що ми живемо в світі, де діє право вибору. Але чи завжди ми користуємось власними правами? Зазвичай ні. Більшість людей вважають, що державний службовець повинен бути не тільки службовцем, а й довідковим бюро, особистим помічником та власне зробити все за нас. Це не зовсім так. Адже ми живемо в період змін і ніхто не відмінив людський фактор. А разом з тим, доволі багато спекуляцій довкола таких тем, як реформи. І для цього є відповідні джерела, де можна отримати вичерпну інформацію яка цікавить громадян. А разом з тим в Україні більше доступна інформація, як у будь-якій європейській країні. І органи державної влади, останнім часом доволі багато інформують населення про їх права та можливості. Я спостерігаю таку тенденцію, як доволі багато людей, посилаються на європейські умови життя. Але більшість з них, або взагалі не були в Європі. Або якщо були, то лише на екскурсії. Для того, аби оперувати фактами про європейські умови життя, треба, як мінімум прожити в одній з європейських країн, хоча б один рік. Особисто я прожив більше трьох років у Європі, побував у 17-ти країнах світу, але рідко оперую такими термінами. Бо знаю просту аксіому, «#добре_там_де_ми_у_гостях_а_в_Україні_найкраще». І справді, люди зазвичай коли попадають у європейський світ, перші розрахунки на заправних станціях, магазинах, кафе чи ресторанах їх приводять в шок. І тиждень перебування у Європі приносить не зовсім задоволення, а бажання швидше повернутися додому. Я уже не кажу про медичні заклади, та ціни на послуги там. Алі рівень життя в Європі справді кращий, тому, що там кожен громадянин вміє рахувати свої гроші, цінувати час і поважати свій дім. Середньостатистичний європеєць ніколи не піде на вулицю навіть мітингувати без сміттєвого пакету. Бо він знає законні правила життя. Українці також шанують європейські закони, але чомусь свої не завжди. При чому в більшості!
Вибачте так багато написав. Бо справді можна говорити безкінечно про такі речі. Повернемося до теми медичної реформи. Вирішив поділитися з Вами черговою частиною офіційної інформації МОЗ.
Отже: #ЯК_ОБРАТИ_СІМЕЙНОГО_ЛІКАРЯ
Тепер медична допомога не прив'язана до місця прописки, проживання чи розміру хабаря. Кожен українець може вибрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі, а гроші за ваше медичне обслуговування заплатить держава. Поки кампанія з вибору лікаря (процес вибору лікаря і укладення договорів) триває у пілотному режимі. Початок національної кампанії — 1 квітня 2018 року. Як обрати сімейного лікаря – далі у статті.
#КРОК_ПЕРШИЙ
#ВИЗНАЧІТЬСЯ_З_ЛІКАРЕМ
Найпростіший варіант – ви знаєте хорошого лікаря, обслуговувались у нього і залишились задоволені результатами. Якщо ж такого лікаря ви поки не знайшли, поцікавтеся у родичів, сусідів, друзів, колег – можливо, у них був позитивний досвід у амбулаторії сімейної медицини або поліклініці, яка підходить вам географічно.
Ви також можете звернутись у місцевий відділ охорони здоров'я. Там вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант – просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями. Інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров'я або безпосередньо в реєстратурі. Деякі медичні заклади вже мають свої власні сайти з такою інформацією.
Пам'ятайте, що зараз ви не мусите звертатись до лікаря «строго за пропискою» — можете обрати лікаря, який працює біля вашого дому, роботи тощо.
#КРОК_ДРУГИЙ
#ПІДПИШІТЬ_ДЕКЛАРАЦІЮ
Заклади первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри, підписують контракт з Національною службою здоров'я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали.
Документи, які знадобляться для підписання угоди з лікарем, – ваш паспорт та ідентифікаційний номер. Якщо ж ви підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який буде обслуговувати вашу дитину), то також знадобиться свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) одного з її батьків або опікунів.
Основний спосіб заповнення декларації — електроний: уповноважена особа закладу ПМД (в різних медзакладах це може бути або реєстратор, або медсестра, або лікар тощо) внесе ваші дані в систему.
Уповноважена особа медзакладу роздрукує декларацію, яку ви підпишете у двох примірниках (один із них залишається у вас). Потім уповноважена особа медзакладу накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров»я".
Ви офіційно задекларували вибір свого лікаря. Гроші за ваше обслуговування держава (НСЗУ) сплачуватиме закладу, у якому працює вибраний вами лікар. Цей процес розпочнеться одразу, коли медзаклад увійде у реформу: автономізується та укладе договір з НСЗУ.
На випадок відпустки або хвороби у вашого лікаря має бути заміна — інший лікар первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога, а ви знаходитесь в іншому місті, звертайтесь до найближчого закладу первинної медичної допомоги.
Якщо ви впевнені, що знайшли хорошого лікаря, не гайте часу, адже у нього може просто не залишитись місць для нових пацієнтів. Лікар може відмовити вам у підписанні декларації, якщо він уже набрав максимально рекомендовану кількість пацієнтів: сімейний лікар може обслуговувати 1 800 пацієнтів, терапевт – 2 000, педіатр – 900. Ця цифра може бути дещо більшою для лікарів, які працюють у селах. Наприклад, якщо у селі проживає 2 000 людей, то всі вони отримають змогу підписати декларацію з сімейним лікарем. Без медичної допомоги не залишиться ніхто. Це питання контролюватиме Національна служба здоров'я України.
#КРОК_ТРЕТІЙ
#ЗВЕРТАЙТЕСЬ_ПРИ_ПЕРШІЙ_НЕОБХІДНОСТІ
Ви зможете звертатись до вашого лікаря з будь-якими питаннями, пов'язаними зі здоров'ям. Як показує світовий досвід більшість проблем із здоров'ям можуть бути вирішені на рівні первинної ланки, особливо у разі вчасного звернення. Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки в разі необхідності будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, виписувати рецепти на ліки, в т.ч. які підпадають під програму "Доступні ліки" (безкоштовні ліки в аптеці, за які платить держава), та будь-які медичні довідки, наприклад, до басейну тощо.
Тож з цих міркувань краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами – це скоротить витрати часу на дорогу.
#КРОК_ЧЕТВЕРТИЙ
#НЕ_ДАВАЙТЕ_ХАБАРІВ
У 2018 році заклад, в якому працює сімейний лікар, терапевт чи педіатр, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір. Планується, що у 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів може мати річний дохід від 740 000 грн до 1 000 000 грн у 2018 та від 900 000 до 1 200 000 грн у 2019. У цей бюджет входять оренда кабінету, оплата роботи лікаря, медсестри (фельдшера), прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів — видатки практики, все інше — зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів).
За цими тарифами закладам первинної медичної допомоги буде платити ДЕРЖАВА — саме для того, щоб у медичних працівників були гідні зарплати і щоб ці гроші НЕ платили пацієнти, як це відбувається зараз. Тож йдучи до лікаря, пам'ятайте, що це не безкоштовна послуга, за яку ви маєте покласти "подяку" в кишеню лікарю. Це медична послуга, за яку заплачено з ваших податків.
Інструкції для лікаря та пацієнта ви можете переглянути на платформі еHealth: https://portal.ehealth-ukraine.org/join.html#patient
Як Ви вже зрозуміли все не складно, головне йти за інструкцією, та потратити для себе час особисто. Адже ніхто не зможе нас любити так, як ми самі.
Наступного разу поділюся з Вами про те, як пологи в Україні буде оплачувати держава. Слідкуйте за новинами, завжди тримайте на обличчі посмішку. І пам'ятаймо наш дім буде виглядати так, як ми його облаштуємо. За нас того ніхто не зробить. Здоров'я Вам і буде все файно!