Є така проста істина, яку завжди приводжу в приклад, що світ будується на трьох умовних китах: гроші, політика і секс. Ці три найглобальніші речі є наскільки взаємопов'язані, що засмакувавши одну з них вийти з гри вдається одиницям. У більшості після смерті. Є такий афоризм: «влада розбещує – абсолютна влада розбещує абсолютно». Та я вважаю, ситуативно абсолютна влада узалежнює – ув'язнює.
Зараз ми часто чуємо, як експерти критикуючи політиків, схильні говорити про їх роботу на ворожий табір. Буває, це — правда. А буває так вигідно. Ну от наприклад: Філарет минулого тижня наробив гучних заяв, дав пресконференцію, чим у результаті поставив під сумнів Томос і подальший розвиток Православної Церкви України. Іншими словами зробив церковний розкол, яким зараз користуються наші вороги з Кремля.
Всі заговорили про те, що Філарет насправді вже не вперше працює на ворога, тобто на Кремль. Та я вважаю це нісенітницею й абсурдом. Навіть не хочу таке слухати. Ну є така теза в мене, що «той хто продався Москві один раз, то кремлівський дияв0л не дасть спокою цим людям навіть після їх смерті». Та у випадку з Філаретом абсолютно не можлива річ. Запевняю. Продивіться хронологію його висловлювання. Москва такого не пробачає.
Але є одна річ, яка має фундаментальне підгрунтя правди ще з перших днів української незалежності. Пригадайте історію першого українського Патріарха Романюка. Саме він був ініціатором створення Української Автокефальної Церкви. За такі дії постраждав. Будучи на парафії у селі Космач на Прикарпатті (Гуцульщина), КГБ намагалися його арештувати, люди не дали, та згодом його таки посадили. Більше десяти років він відбував у буцигарнях. Москва йому помстилася.
Та Романюк був незламний. Він повернувся і отримав визнання. Тоді у широких масах ніхто не знав про Філарета. Більше знали про Денисенка, який займався фінансово-господарською діяльністю Церкви. Та коли Патріарх Романюк зайнявся аудитом церковної скарбниці, вирішив, що Філарету займатися церковними грошима категорично не можна. І поставив питання про відлучення його від цього процесу. Але не встиг нічого зробити, бо декілька днів по тому, після зустрічі з гінцями від Філарета, у ботанічному саду Романюк нагло помер.
Похорони Романюка здійняли справжню революцію, яка завершилась масовим побоїщем у сентрі Києва. Московські ФСБшні попи не дали похоронити Патріарха в Храмі Софії. Тому віряни похоронили тіло практично під воротами. Після смерті Романюка, Філарет отримав абсолютну владу над Церквою. Відповідно він став відомим широкому загалу. У одному інтерв'ю після того, Філарет говорив, що смерть Романюка зробила набагато більше для Церкви, як його життя.
Гріб Романюка по сьогодні стоїть на «вулиці» під Софією. А Філарет увесь час відтоді розпоряджався церковною скарбницею в ручному режимі. І жоден Божий слуга чи церковний чиновник не наважувався більше відлучати його від фінансово-господарської діяльності. І тут появилися Томос, Автокефалія і Епіфаній. Спокій на старості було порушено. Він почав «дзвонити богу». Але поки Порошенко булаву тримав в своїх рукух, Філарету Бог не відповідав на «дзвінки».
Ну от бачите, а експерти кажуть, що агенткремля. У кожного просто свій «бог». Доречі сам Філарет сказав на прес-конференції, що в Україні атеїзму нема, а значить всі віруючі. Тому переставайте про всесвітні зговори, а починайте також дзвонити і вірити.
Завжди для Вас,
Роман РЕВЕДЖУК