Сьогодні розпочну з відчуття – удару під дих.

Є така традиція в сучасній українській армії – воювати за свої. Не за козацьких часів, а сьогодні, коли Міністерство хайБогмилує оборони існує не перший рік, а його керівництво приїздить на роботу аніраз не полатаним корчем і на сніданок п'є вопше ні раз не 3 в 1. Я лівацтво не розводжу – якщо людина працює головою та вирішує складні системні проблеми, її умови роботи мають бути максимально комфортними, аби вона могла повністю сконцентруватися на поставленій цілі. Тут ключові слова – «вирішує складні системні проблеми». Пардон, можна ми зі складу мем з Траволтою, де він так ручками – «дебля?»

Отут. Ролики Нудного Пенса – українською та російською.

https://www.youtube.com/watch?v=SRcelX49zu4                           01:58

https://www.youtube.com/watch?v=V2ZxmJqUuuc&t=149s           01:51

А ще... Військові попросили каші.

Будь ласка, прочитайте ще раз. Вголос.

Отакбля Мінобра вирішує. Ну, пацанів і корабельних сосен можна зрозуміти – їм треба за кеш із беками порішать, а не дрібницями займатися. Якимсь там незрозумілим для влади персонажам не вистачає чогось базового – ну кого це цікавить? Їх же ніхто туди не посилав, вони ж самі пішли за сто тисяч. Я відверто заздрю нашим зеленим чиновникам – найчорнішою з усіх можливих. Не через яхти-вілли-гвинтокрили, а тому, що їм нічогісінько не муляє. А захисники України – вони хіба не працюють одночасно головою, руками, ногами, корпусом та не вирішують максимально складну системну проблему? Риторичні ці питання засмучують.

Такі ситуації потребують розголосу.

Чисто зафіксувати момент. Зрозуміло, що вирішувати складну... ну, ви пойняли – знову будуть волонтери. На розголос злетяться позитивні – і снаряга за свої підвищує усвідомлення й мотивацію, дає змогу вибрати те, в чому найзручніше, і з харчуванням у війську – почекайте ще трохи, все буде продумано та збалансовано, з нотками гламуру й атомної кухні, влада робить все, аби військові не пхали до рота що завгодно.

Та вже п'ятий рік... Всі жданики поїли – ті, які вдалося з дрона скинути.

Жопит – себто жизнєнний_опит – підказує, що продумано та збалансовано в їхньому виконанні – це продумати, як освоїти виділене бабло, і відбалансувати відсотків десять, що залишаться, так, аби вистачило і на пюре з вільхового листя, і спагеті з кропиви, і на будяковий холодець та лопухи, фаршировані польовим хвощем, на філе кульбаби, чистотіл у власному соку, а ще – на запіканку з календули, квашені незабудки й каву з березової кори. Ну в тренді ж, нє?

Обов'язково налізуть молоді й перспективні, але з заскорузлою радянською прошивкою. Почнуть про те, що військові – не тендітні дівчата, скажуть про тяготи_і_опятьвашужмать_лішенія, і взагалі, якщо армія позиціонує себе як суперсила в екстремальних умовах – просимо до підножного корму: хробаки – високобілковий продукт, від тарганів теж більше користі, ніж відрази, ви всі так хочете в те НАТО, то ж подивіться на американську спецуру на завданні, а то кричите, мов кіна ніколи не дивилися.

Думаєте, це вже занадто? В позитивних дурості вистачить – їх же недарма годують стейками – ні, не з хрущів, і котлетами – так, з бабосів.

Прекрасний час для великоднього доната! І на потрібне, і на смачне, і на все, що допомагає вистояти й перемогти.

Допомога фронту тепер доступна через PayPal

donikroman@ukr.net

5168  7451  6186  3300

4731  2106  4358  1344

Донік Роман

Подяка від бійців приносить шалену радість.

Щасливого та спокійного Великодня!

Я зараз не буду про матзабезпечення бійців (є нормативні документи стосовно гендерного балансу, кількості поверхів та узгодження відмінків?), ставлення до молоді, яку призвали до війська (учіцца_нада_било, моя фраза до 2014 року), злиденну пенсію (поверхи й відмінки курять, як той Макконахі, дайте вже хлопцю попільничку... попільничку корвалолу), знецінюючі питання до тих, хто повернувся (ну, і воно було того варте? І чого ти добився?) і незламотужний хор мивастуданєпосилальників. Ці проблеми існують і в країнах НАТО. Але є різниця. Велика. Дві.

І так, Північноатлантичний Блок без України та з нею – це два абсолютно різні Альянси. Маю клясичний аргумент для младосовків – вот_тада_нас_будут_всє_баяцца.

Але давайте за рибу кашу гроші. Військові попросили про таку базу, що подих десь вклякає. В Мінобри на балансі нема автоклавів? Крупу миші з'їли? Ги-ги-ги, як неочікувано, дякую, дуже дякую, я на такий стенд-ап не піду навіть задурно. Це питання суто бабла – чи перш за все ставлення, з якого вже випливає власне питання бабла? Еммм... Символ дао принесіть будь ласка. В мене на столі, підставка під віскар.

Продовження роликів. І за кашу, і за льодяники, і за нафтоньку...  

https://www.youtube.com/watch?v=leYRuA8VC1g

https://www.youtube.com/watch?v=deNdiGhCrek

https://www.youtube.com/watch?v=OH-fl9y73PM&t=7s

https://www.youtube.com/watch?v=611afLFfuvo

Укліннопрошупереглянутийдолучитися.

Зазвичай бійці просять підігнати каву 3 в 1, швидкорозчинну юшку й мівіну – мемостражденні продукти, які часто називають «бомжпакетом». Все швидке, легке й дешеве – підходить для скида. А для шлунково-кишкового тракта? Зараз про це ніхто не думає. Наші захисники й захисниці думають, як вистояти. Волонтери – як вхопити якомога краще, більше й дешевше – і як доправити. Як закрити збір. Донатори – як прокрутитися. Оборонне відомство? Пардон спитать? Вони в курсі, що матеріальне забезпечення у війську має бути організовано так, щоби волонтерська допомога була радше психологічною підтримкою, а не несною стіною? Є ще варіант «несуча стіна» — як протиставлення діям і відношенню зеленої еліти до того війська, яке їх захищає.

А пінджак да, був помнятий. Я за реформу харчування у війську, яку успішно згорнули.

Не їли нормально — нефіг починати? 

Від усієї душі вітаю велике керівництво Мінобри – вони правильно вибудували систему. Можна спокійно працювати, а з машинами, дронами, повсякденними потребами, пальним, білизною, ліками, генераторами хай ї... їхні завдання виконують волонтери. Пацанам повсеодно, хто повезе три в одному. Рєально_мімо, хто закупатиме мівіну. Хочу побажати цим практичним та кмітливим людям: канхвету очєнь класну, Тузік вкусний – туди, куди сказав класик. Заштовхати глибше – відбитими буйволячими рогами, які потім вилучити, перемолоти й заварити з них їм каву. Технологічний отвір прикрасити святковим букетом вітамінної кропиви. До ароматного напою хай скуштують печиво «Кукарача», морозиво з личинок та ОПаришів, парфе з хробаків – все для любої елітоньки! Курва, на п'ятому році війни...

Вони не просто прої... бороняли й продовжують це робити. Вони притомну частину українського суспільства мають за лохів. Так, боссудареві люди працюють на державу – просто кожен на свою. Хто не хоче годувати хоробрих людей своєї країни – хай готується годувати хробаків.

Поборемо!

Зображення: seeds.org.ua