Название многих интересных вещей начинается на «ко-».

Коронавирус – показал, кто по делу, а кто по видосикам.

Кофе – помогает проморгаться и понять, что вотэтовотвсё, всёвотэтовот тебе не померещилось в пьяном угаре. Тот обычно даёт более благородную картинку – всадники Апокалипсиса на пит-стопе, Ктулху осторожно переставляет будильник, чтобы не потревожить котика, сатанисты-недоучки вскладчину вызывают нехорошую тётю Анжелу. А приходит ещё более нехорошая тётя Снежана. Из телефизора. И изо рта у неё прёт нехилый такой сотона.

Коньяк – помогает досмотреть креатифф до конца и искренне пожелать здоровья тем блогерам, которые о нём рассказывали без единого матерного выражения. Вот это мастерство!

Контрацепция – ващще великая вещь. Вот не протупили бы никому ещё не известные Римма и Саша, был бы у нас нормальный парад, а не...

И да, дисклеймер: ну, вы поняли.

Зе-действо вызвало много вопросов, в которых «ну как так?» и «ну зачем?» стояли исключительно на втором месте. Кажется, знаю. Величайший ОП – Огурчик Порубанный – приложил все усилия, чтобы о его гнилой тусовке говорили больше, чем о Марше Защитников.

Даже ценой лютого стыдоёбища.

Этауспех, ящетаю. И постные рожи возле Стены Памяти, и пустая площадь. Про сцену уже сказано достаточно. Топтаться на украинском флаге – дурная примета. ЕЛДыНыРасы знают – кто фоткался ногами на прапоре, тем ходовую отрывало нахрен. И вот эти ступеньки как раз на месте ОРДЛО... Не думаю, что это специально. Просто феерическая жопоголовость и нефартовость этой публики выстреливают очень точно.

Речуха... ну шо речуха. Хоть читало откуда-то не заикаясь – и то спасибо. Отметило важность этой площади в истории. А про Томос – ни гу-гу. Жарко ж, так зачем ему термос. Ну «российскую аннексию Крыма» выговорило. Однако это не перекрывает лицемерного упоминания о «нашем разведчике», дочь которого шла с портретом отца на Марше Защитников. Впечатление, будто клиент хочет побыстрее сдрыснуть обратно в отпуск.

Вава-шоу оно такое. Роялист думал – два часа позора и поедем на шашлычки, а позора получилось как всегда — на порядок больше. Реальный диалог: «- Слушай, а шо то за хрен в трауре, шо гимн пел так, будто в туалет долго терпит? – Та хрен его знает, я в этих новых звездях...»

Смешались в кучу попы-груди ещё и из-за того, что пиздеятели сцены пели не свои песни. То ли Джамале не давали спать прошлогодние сиськи Тины Кароль, то ли олд в вороном парике решил, что он паровоз-хатун мальчик Андрюша, то ли сам Андрюша бредит, что он уже почти Славик... Блин, как в бане по разнюху – не поймёшь, кто кого в... где-то посередине, но это и не принципиально. Малиновые трусы есть, кимоно без пояса а-ля банный халат есть, изделия номер два надуты и украшают корзину воздушного шара.

Что сказать... Ну-у....шлёпки — они такие. Шл... ёп... Шл... ёп...

Ребята, может я уже старая совковая ханжа? Пожалуйста, дайте знать. Я это спокойно приму и стрипперам засовыввать денежку в трусы буду только со словами «Сыночка/доця/прочее, дай Бог тебе здоровьичка». Но вашу ж под софит через гримёрку в десять дублей, ну вот нахрена... ну вот как так... ну зачем...?!

Зачем? Потому что плевок и «татваюжсукамать!» — тоже деньги.

И если количество раскляченных ляжек не первой свежести хоть на единицу перевесит в сети фотографии бойцов, волонтёров и тех, кто пришёл их поддержать, они это себе засчитают как победу по рейтингам.

Мне интересно, кто мутил сейшн. Ага, Отстоев – значит, стыд будет аланский. Мне стыдно перед памятью тех, мимо чьих фотографий прошагал айкосный откос. Типа, я ж не лох, я ж отпетлял. Стыдно перед теми, кто шёл в коробках. Перед теми, кто нёс фотографии. До крика, до разбитого монитора и до сильного как никогда желания разбить морды тем, кто это режиссировал и воплощал. Волочковы для бедных. Бомондавошки ТМть.

Але то таке.

Перемогти не вийшло. І не вийде. Баби в майталесах є на кожнім білборді, а файний хлоп чи тендітна панночка в берцях та з бойовими нагородами... Отож!

Шобла правильно зробила, що винесла тусу на Софійську та не плуталася під ногами справжніх Захисників Держави Україна. Той, хто відверто боїться свого народу, так і має зібрати кілька сотень партагеноссе та військових, заборонити прохід і трусити головою під всьобудєтхарашо. Народ України на таке не підписувався.

Від метро «Університет» і до Європейської Площі було людське море. Войовнича меншість шикувалася в коробки. Маргінали, бандерівці, нацики, їхні посіпаки та ворожі голоси – най усі будуть здорові. Обіймалися, вітали одне одного. Це дуже гостре відчуття – бачити щасливий погляд вйськового. Бо під час шоу на Софійській у хлопців були геть інші очі...

Зібралися ті, хто не бояться пройти маршем. Не бояться параду.

Парад – то є прояв породи. Він є кульмінацією представницької ролі голови держави. Ти показуєш, чого досягла твоя країна. Єсть чєго? Прєд'явіть, в смислє? Та нє па карманам! Вінника? Олю на повітряній гон... долі? Вагон з зеленою літерою М? Свята правдонька, мудло зелене як воно є.

Бульваром Шевченка та Хрещатиком марширували ті, кому є чим пишатися. Їхнє досягнення – мир на більшій частині території Украіни. Жодні договорняки з тойстараной чи стрєлялочкі-пєрєсталочкі не катять. Тепер зрозуміло, чому цицькотрус був такий короткий. Воно не в дабл просилося. Пізно, бо воно всцялося лише від думки, що коробки можуть повернути на концерт до гівноко... головнококс... та тьху! клоунокомандувача.

Так, стоп, вистачить гівна.

Давайте за хунточку.

Якщо ви не змогли прийти особисто, подивіться світлини та відео. Зателефонуйте тим, хто там був. Аби просто почути голос. Голос впевнености, що все буде Україна, і надії, що все буде Україна якомога швидше. Хто, як не ми? Хто, як не сотні тисяч свідомих громадян — учасників війни, волонтерів та всіх причетних? Саме ця меншість і є запорукою українського майбутнього України. Вона уособлює все те, чого так фізіологічно боїться самоіЗельований на порожній площі тусовщік.

Справжній Гетьман не просто виходить до людей. Він серед людей. І говорить без бомажки, і жартує без телесуфлера. Не соромлячись розповідає, як вкрав Армію, бюджет і Томос. Такому тільки дай — він нам вкраде ше й членство в НАТО і верховенство права. А з Євроспільнотою повирішує за тортики.

Цивілізаційна прірва ще ніколи не була такою гострою — і найглибшою за всю історію незалежності, і з такими близькими протилежними краями. Це хтонічний розлом між пазітіфчіком і воїнами — мертвими і живими. Залишитися на безлюдній площі з кієвляначкой та імя любімо йо-майо — значить опинитися в поганій компанії. Слухати «Мольфар» і заспокоювати біляву дитину з портретом тата — бути на правильній стороні.

Традиційно. Важливо.

Гривня карта ПриватБанку 5168 7573 4764 2680 Донік Роман

Вдячно вітаймо та підтримуймо славетну хунту, яка нас боронить від безславних хуйдловців!

І парад у нас буде. Не під найвеличніше скавчання «навєрна... в слєдуйшєм двіже... кагда я стану мокшей...» На Майдані люди вірішили — буде парад незламної України! І Парад Перемоги буде!

Людське море меншости. Яка виходить за всіх.

Хлопці, я не знаю, робіть, що хочете, але з тридцятою річницею нас має вітати нормальний Президент!

Поборемо!

Фото: Google