Цього року у Збройні Сили з військових академій і університетів випускається близько 2000 офіцерів різних рівнів підготовки. З них: більше 1200 – це лейтенанти.Ми спостерігаєморезультат швидких і ефективних дій Генерального штабу, які він оперативно здійснив у 2014 році щодо збільшення наборів навчання курсантів і слухачів.

Мало хто в суспільстві усвідомлює, що за період 25-30 років військової служби, офіцер (потенційний генерал) витрачає на своє навчання багато-багато років. На командира взводу – 4 роки (військового інженера – 5).

Потім він проходить різноманітні курси підготовки і підвищення кваліфікації (курси іноземної мови, на вищі посади) і загалом набирається ще мінімум 1 рік навчання за період всієї служби.

Здобувати оперативно-тактичний рівень прийдеться в НУОУ – це 2 роки (очно) або 3 (заочно). Оперативно-стратегічний рівень так само – плюс 2 (3) роки.

Крім того, гіпотетично офіцер може ще навчатися в ад'юнктурі – 3 роки. І після її закінчення, здобувши науковий ступінь, через певний період часу служби, зазвичай в науковій установі або ВВНЗ, пройти підготовку в докторантурі – ще 3 роки.

Держава витрачає на підготовку офіцерського складу серйозний фінансовий та інтелектуальний ресурс. І це залишається ризикованим капіталовкладенням до тих пір, доки той офіцер, хто навчається не проявить себе на війні.

Отже, за 25-30 років служби на підготовку офіцера (генерала) витрачається мінімум від 7-9 років, а для деяких не завжди цінних для ЗСУ кадрів – до 18 років!!!

Суспільству треба знати, що 25% свіжих лейтенантів – випускників 2018 року (тактичного рівня підготовки) набули в травні-липні 2014-му свій перший солдатський (сержантський) бойовий досвід. Переважна більшість з них поступили в ВВНЗ свідомо під час війни, щоб стати класними офіцерами. Дійсно, вони будуть найкращим офіцерським складом Збройних Сил. Хочеться вірити, що багато хто з них стануть вже генералами і посилять НАТО, членом якого на той час буде Україна.

Але не потрібно казати, що всі 100% з цих 25 отримали справжній бойовий досвід. Все відносно. Інтенсивність бойових дій тільки розгорталася на повну силу, коли вони вступали у військовий навчальний заклад.

Крім того, треба враховувати, що дехто з солдатів або сержантів (нехай це тільки одиниці) банально заховався від війни в стінах навчального закладу. Таких хлопів не багато, але вони є. І це правда. Будемо реалістами і дивимося правді в обличчя.

Є два проблемних питання:

Перше.

Надзвичайно цікаво: скільки курсантів військових навчальних закладів з тих, хто випускається в цьому році не бажають заключати і не заключили свій перший офіцерський контракт на 5 років служби в ЗСУ?

Моя суб'єктивна чуйка – їх десятки, а може й сотні. І серед них є ті, які заховалися у ВВНЗ від війни в 14-му. Судити їх можна тільки з т.з. моральної. І вони для суспільства моральні виродки, а не громадяни.

Ми можемо почути цифру від тих, хто відповідає за військову освіту в Міністерстві оборони України? Народ, ви взагалі знаєте цю людину? Чули про неї? Отож …. Називати її не буду. Совість є – відізветься.

Може активісти і активістки, журналісти і медіабл@ді, волонтери, аферисти і шарлатани з офісів (рад, президій) младих політичних партій з так званого «демократичного цивільного контролю» над МОУ і ЗСУ проявлять свій інтерес до цієї проблеми?

Не цікаво?

Політичні бонуси і перспективи краще здобувати, розгортаючи срач в бойових бригадах?

Тому що необхідний резонанс – тут і зараз?

А як же офіцери-випускники ВВНЗ, наше майбутнє ЗСУ?

Це для вас х#рня?

Друге.

Скільки офіцерів-випускників ВВНЗ 2013 року, заключивши контракт на 5 років для служби в ЗСУ, не бажають продовжувати контракт в 2018-му?

І чому не бажають? Скільки таких?

Цифру в студію!!!! А нема. Вона то в когось є, але не для всіх.

Чому молоді офіцери (вже старші лейтенанти і капітани) з набутим безцінним бойовим досвідом не продовжують контракт для служби в ЗСУ?

Їх готували 4-5 років. Вони прослужили (провоювали) 5 років і посилають службу до такої-то матері. Чому?

Коли, нарешті, це стане цікавити високопосадовців ВРУ? КМУ? АПУ????

І хто відповість за такий стан речей?

Знову якийсь комбриг буде призначатися крайнім, що в нього звільняються капітани?

А журналісти-окопники, parteigenosse, псевдоволонтери-коханки влаштують чергове шоу, цирк або гру в «блискавичну юрбу» – «Зніми комбрига – обсери генералів»???

Коли маса молодих офіцерів, які мають бойовий досвід не бажають служити в армії – це основний і дійсний критерій так званої «турботи» різноманітних органів державної влади про Збройні Сили.

У вас є влада, ви до неї прагнули і ваша ефективність в будь-якій сфері діяльності, зокрема й політичній нічого не варта. Тому що молоді офіцери не бачать для себе ніяких перспектив і кращих умов служби.

Непідписані контракти молодими офіцерами – це відверте посилання вас разом з вашою політикою і рішеннями у сфері мотивації громадян до військової служби і їх соціального захисту.

Прибічники теорії Дарвіна (або політичні мавпи) звісно, пи#донуть, що в армії залишаться найсильніші і це природній відбір. Не факт, що залишаються найкращі. Один депутат вже мекає в мережі про заробітчан-контрактників в армії. А ти що, крендель, зробив щоб їх не було в Збройних Силах? Одне триндабольство і пізтьож…. в «камітєтахˮ ВРУ. Проекти, подані і розроблені в тому ж ГШ, валяються там роками (!!!) і не приймаються вчасно. А як приймаються, то кожен дИпутат хоче собі прикрутити на спину орден „St. Yebukentiyaˮ за заслуги перед армією.

І тут взаємозв'язок прослідковується прямий: не будуть ці хлопці продовжувати контракти в ЗСУ – так і вас тоді не буде, і держави також. Прийде жопа всьому. А вам, перш за все. Не сумнівайтеся навіть. Вся ваша гризня, зради, чвари і бабло зникне як «роса на сонці» в момент.

Це на їх плечах тримається мир на решті території України.

Тепер про приємне. Побажання офіцерам-випускникам 2018 року. Можете сприйняти або не сприйняти. Вони не від мене, а від тих, хто увійшов в історію. Підібрано для випускників і не тільки.

ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ГЕНЕРАЛІВ І ОФІЦЕРІВ – ВИПУСКНИКІВ

ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНОГО РІВНЯ:

(серед цьогорічних відомих і авторитетних в Збройних Силах випускників-стратегів: генерал-майори Андрій Ковальчук, Іван Гаврилюк, полковник Сергій Шаптала, Герой України)

Від генерал-майора британської армії Френсіса де ГУІНГАН

Major-General Sir Francis Wilfred de Guingand

«Операція „Перемога“, 1947 р.:

„Ось шість пунктів, які мають важливе значення для успішного керівництва на війні. Генерал повинний:

а) досконало знати своїх штабних офіцерів;

б) бути відомою і шановною людиною у військах;

в) слідкувати за тим, щоб війська отримували завдання, які б відповідали їх можливостям. Успіх передбачає спільну довіру, а невдача – дещо зовсім протилежне;

г) слідкувати за тим, щоб командирів нижчої ланки якнайменше турбували під час виконання їх завдань;

д) командувати особисто, а не через посередників;

е) бути людяним і вивчати людський фактор“.

ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ОФІЦЕРІВ-ВИПУСКНИКІВ

ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНОГО РІВНЯ:

(серед випускників ОТР: підполковник Сергій СОБКО, Герой України)

Від ізраїльського генерала Ігаля АЛЛОНА (Пайковича)

General in the IDF Yigal Allon

„Створення армії Ізраїлю“, 1970 р.:

„Офіцери, особливо ті, які займають командні посади, повинні постійно прагнути до розширення сфери своїх знань; ніщо не впливає так негативно на армію, чим обмеженість і жорсткість мислення старших офіцерів. Освічені і підготовлені командири будуть виховувати солдатів, що прагнуть до знань, солдатів, які розуміють, чому вони в армії і заради чого вони повинні воювати“.

ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ОФІЦЕРІВ-ВИПУСКНИКІВ

ТАКТИЧНОГО РІВНЯ:

Серед цих офіцерів-випускників десятки потенційних генералів Збройних Сил і просто справжніх ЧОЛОВІКІВ з генетикою ВОЇНІВ.

Бригадний генерал С.Л.Е. Маршалл (U.S. Army)

Brigadier General Samuel Lyman Atwood Marshall

„Офіцер Збройних Сил“, 1950 р.:


„Отже, необхідно коротко охарактеризувати, якими повинні бути молодші офіцери, якщо вони прагнуть довести свою здатність готувати солдатів до бойових дій і з гідністю вести їх за собою в бою. Ось ці характеристики:

1) Старанна турбота про солдатів.

2) Вирішення всіх організаційно-дисциплінарних питань, таких, як покарання (заохочення) і підвищення, у відповідності зі статутом і вимогами справедливості.

3) Військова виправка (авт. – постава, манера триматися).

4) Розуміння того простого факту, що солдати хочуть думати про себе як про воїнів і що будь-яка військова інформація не тільки корисна для їх розуму але й зміцнює їх бойовий дух.

5) Мужність, творчий розум і фізична форма.

6) Безумовна повага до гідності і роботи інших людей“.

А українські генерали вам побажають успіхів безпосередньо на церемоніях випусків в університетах і військових академіях. Може через десятки років їх також хтось буде цитувати.

Військової удачі вам офіцери-випускники!

Пригоди служби тільки починаються!