Цього року у Збройні Сили з військових академій і університетів випускається близько 2000 офіцерів різних рівнів підготовки. З них: більше 1200 – це лейтенанти.Ми спостерігаєморезультат швидких і ефективних дій Генерального штабу, які він оперативно здійснив у 2014 році щодо збільшення наборів навчання курсантів і слухачів.
Мало хто в суспільстві усвідомлює, що за період 25-30 років військової служби, офіцер (потенційний генерал) витрачає на своє навчання багато-багато років. На командира взводу – 4 роки (військового інженера – 5).
Потім він проходить різноманітні курси підготовки і підвищення кваліфікації (курси іноземної мови, на вищі посади) і загалом набирається ще мінімум 1 рік навчання за період всієї служби.
Здобувати оперативно-тактичний рівень прийдеться в НУОУ – це 2 роки (очно) або 3 (заочно). Оперативно-стратегічний рівень так само – плюс 2 (3) роки.
Крім того, гіпотетично офіцер може ще навчатися в ад'юнктурі – 3 роки. І після її закінчення, здобувши науковий ступінь, через певний період часу служби, зазвичай в науковій установі або ВВНЗ, пройти підготовку в докторантурі – ще 3 роки.
Держава витрачає на підготовку офіцерського складу серйозний фінансовий та інтелектуальний ресурс. І це залишається ризикованим капіталовкладенням до тих пір, доки той офіцер, хто навчається не проявить себе на війні.
Отже, за 25-30 років служби на підготовку офіцера (генерала) витрачається мінімум від 7-9 років, а для деяких не завжди цінних для ЗСУ кадрів – до 18 років!!!
Суспільству треба знати, що 25% свіжих лейтенантів – випускників 2018 року (тактичного рівня підготовки) набули в травні-липні 2014-му свій перший солдатський (сержантський) бойовий досвід. Переважна більшість з них поступили в ВВНЗ свідомо під час війни, щоб стати класними офіцерами. Дійсно, вони будуть найкращим офіцерським складом Збройних Сил. Хочеться вірити, що багато хто з них стануть вже генералами і посилять НАТО, членом якого на той час буде Україна.
Але не потрібно казати, що всі 100% з цих 25 отримали справжній бойовий досвід. Все відносно. Інтенсивність бойових дій тільки розгорталася на повну силу, коли вони вступали у військовий навчальний заклад.
Крім того, треба враховувати, що дехто з солдатів або сержантів (нехай це тільки одиниці) банально заховався від війни в стінах навчального закладу. Таких хлопів не багато, але вони є. І це правда. Будемо реалістами і дивимося правді в обличчя.
Є два проблемних питання:
Перше.
Надзвичайно цікаво: скільки курсантів військових навчальних закладів з тих, хто випускається в цьому році не бажають заключати і не заключили свій перший офіцерський контракт на 5 років служби в ЗСУ?
Моя суб'єктивна чуйка – їх десятки, а може й сотні. І серед них є ті, які заховалися у ВВНЗ від війни в 14-му. Судити їх можна тільки з т.з. моральної. І вони для суспільства моральні виродки, а не громадяни.
Ми можемо почути цифру від тих, хто відповідає за військову освіту в Міністерстві оборони України? Народ, ви взагалі знаєте цю людину? Чули про неї? Отож …. Називати її не буду. Совість є – відізветься.
Може активісти і активістки, журналісти і медіабл@ді, волонтери, аферисти і шарлатани з офісів (рад, президій) младих політичних партій з так званого «демократичного цивільного контролю» над МОУ і ЗСУ проявлять свій інтерес до цієї проблеми?
Не цікаво?
Політичні бонуси і перспективи краще здобувати, розгортаючи срач в бойових бригадах?
Тому що необхідний резонанс – тут і зараз?
А як же офіцери-випускники ВВНЗ, наше майбутнє ЗСУ?
Це для вас х#рня?
Друге.
Скільки офіцерів-випускників ВВНЗ 2013 року, заключивши контракт на 5 років для служби в ЗСУ, не бажають продовжувати контракт в 2018-му?
І чому не бажають? Скільки таких?
Цифру в студію!!!! А нема. Вона то в когось є, але не для всіх.
Чому молоді офіцери (вже старші лейтенанти і капітани) з набутим безцінним бойовим досвідом не продовжують контракт для служби в ЗСУ?
Їх готували 4-5 років. Вони прослужили (провоювали) 5 років і посилають службу до такої-то матері. Чому?
Коли, нарешті, це стане цікавити високопосадовців ВРУ? КМУ? АПУ????
І хто відповість за такий стан речей?
Знову якийсь комбриг буде призначатися крайнім, що в нього звільняються капітани?
А журналісти-окопники, parteigenosse, псевдоволонтери-коханки влаштують чергове шоу, цирк або гру в «блискавичну юрбу» – «Зніми комбрига – обсери генералів»???
Коли маса молодих офіцерів, які мають бойовий досвід не бажають служити в армії – це основний і дійсний критерій так званої «турботи» різноманітних органів державної влади про Збройні Сили.
У вас є влада, ви до неї прагнули і ваша ефективність в будь-якій сфері діяльності, зокрема й політичній нічого не варта. Тому що молоді офіцери не бачать для себе ніяких перспектив і кращих умов служби.
Непідписані контракти молодими офіцерами – це відверте посилання вас разом з вашою політикою і рішеннями у сфері мотивації громадян до військової служби і їх соціального захисту.
Прибічники теорії Дарвіна (або політичні мавпи) звісно, пи#донуть, що в армії залишаться найсильніші і це природній відбір. Не факт, що залишаються найкращі. Один депутат вже мекає в мережі про заробітчан-контрактників в армії. А ти що, крендель, зробив щоб їх не було в Збройних Силах? Одне триндабольство і пізтьож…. в «камітєтахˮ ВРУ. Проекти, подані і розроблені в тому ж ГШ, валяються там роками (!!!) і не приймаються вчасно. А як приймаються, то кожен дИпутат хоче собі прикрутити на спину орден „St. Yebukentiyaˮ за заслуги перед армією.
І тут взаємозв'язок прослідковується прямий: не будуть ці хлопці продовжувати контракти в ЗСУ – так і вас тоді не буде, і держави також. Прийде жопа всьому. А вам, перш за все. Не сумнівайтеся навіть. Вся ваша гризня, зради, чвари і бабло зникне як «роса на сонці» в момент.
Це на їх плечах тримається мир на решті території України.
Тепер про приємне. Побажання офіцерам-випускникам 2018 року. Можете сприйняти або не сприйняти. Вони не від мене, а від тих, хто увійшов в історію. Підібрано для випускників і не тільки.
ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ГЕНЕРАЛІВ І ОФІЦЕРІВ – ВИПУСКНИКІВ
ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНОГО РІВНЯ:
(серед цьогорічних відомих і авторитетних в Збройних Силах випускників-стратегів: генерал-майори Андрій Ковальчук, Іван Гаврилюк, полковник Сергій Шаптала, Герой України)
Від генерал-майора британської армії Френсіса де ГУІНГАН
Major-General Sir Francis Wilfred de Guingand
«Операція „Перемога“, 1947 р.:
„Ось шість пунктів, які мають важливе значення для успішного керівництва на війні. Генерал повинний:
а) досконало знати своїх штабних офіцерів;
б) бути відомою і шановною людиною у військах;
в) слідкувати за тим, щоб війська отримували завдання, які б відповідали їх можливостям. Успіх передбачає спільну довіру, а невдача – дещо зовсім протилежне;
г) слідкувати за тим, щоб командирів нижчої ланки якнайменше турбували під час виконання їх завдань;
д) командувати особисто, а не через посередників;
е) бути людяним і вивчати людський фактор“.
ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ОФІЦЕРІВ-ВИПУСКНИКІВ
ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНОГО РІВНЯ:
(серед випускників ОТР: підполковник Сергій СОБКО, Герой України)
Від ізраїльського генерала Ігаля АЛЛОНА (Пайковича)
General in the IDF Yigal Allon
„Створення армії Ізраїлю“, 1970 р.:
„Офіцери, особливо ті, які займають командні посади, повинні постійно прагнути до розширення сфери своїх знань; ніщо не впливає так негативно на армію, чим обмеженість і жорсткість мислення старших офіцерів. Освічені і підготовлені командири будуть виховувати солдатів, що прагнуть до знань, солдатів, які розуміють, чому вони в армії і заради чого вони повинні воювати“.
ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ОФІЦЕРІВ-ВИПУСКНИКІВ
ТАКТИЧНОГО РІВНЯ:
Серед цих офіцерів-випускників десятки потенційних генералів Збройних Сил і просто справжніх ЧОЛОВІКІВ з генетикою ВОЇНІВ.
Бригадний генерал С.Л.Е. Маршалл (U.S. Army)
Brigadier General Samuel Lyman Atwood Marshall
„Офіцер Збройних Сил“, 1950 р.:
„Отже, необхідно коротко охарактеризувати, якими повинні бути молодші офіцери, якщо вони прагнуть довести свою здатність готувати солдатів до бойових дій і з гідністю вести їх за собою в бою. Ось ці характеристики:
1) Старанна турбота про солдатів.
2) Вирішення всіх організаційно-дисциплінарних питань, таких, як покарання (заохочення) і підвищення, у відповідності зі статутом і вимогами справедливості.
3) Військова виправка (авт. – постава, манера триматися).
4) Розуміння того простого факту, що солдати хочуть думати про себе як про воїнів і що будь-яка військова інформація не тільки корисна для їх розуму але й зміцнює їх бойовий дух.
5) Мужність, творчий розум і фізична форма.
6) Безумовна повага до гідності і роботи інших людей“.
А українські генерали вам побажають успіхів безпосередньо на церемоніях випусків в університетах і військових академіях. Може через десятки років їх також хтось буде цитувати.
Військової удачі вам офіцери-випускники!
Пригоди служби тільки починаються!