Українці й росіяни насправді живуть у різних часових вимірах.
МИНУЛЕ сплило. А ПРОШЛОЕ — словно отшагало строевым шагом. МИНУЛЕ ніби колисає, загойдує тебе, як немовля у люльці, хилячи на сон, присипляючи пам'ять. ПРОШЛОЕ требует армейской вышколки, командует «Смирно!» и не допускает вольных трактовок.
БУДУЩЕЕ — это то, что будет. МАЙБУТНЄ — те, що має бути, що повинно статися, але впевненості прокладеного шляху немає, наче можливі варіанти.
ГРЯДУЩЕЕ — словно грохочущая колесница, которая переедет тебя, исполняя неотвратимую волю Рока. ПРИЙДЕШНЄ буцімто містить усі часи одразу — і минуле з усією мудрістю й неспішністю пращурів, і протяжне теперішнє. ПРИЙДЕШНЄ ліниво обіцяє все ж таки прийти, але поспішати не буде.
ТЕПЕРІШНЄ — те, що відбувається тут і зараз. НАСТОЯЩЕЕ — словно проверка на подлинность, необходимость ежеминутно доказывать самим себе нефальшивость проживаемого.
Росіяни й українці живуть у різних часових вимірах.
Зазираючи в МИНУЛЕ и вглядываясь в ПРОШЛОЕ, ми бачимо різне. Очевидно, що й майбутнє у нас різне також.