Як відомо, Верховна Рада ухвалила у першому читанні урядовий законопроект про легалізацію грального бізнесу 16 січня 2020 року. Його тоді підтримали 260 народних депутатів. Документ запроваджує кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Також законопроект дозволяє розташовувати зали з гральними автоматами лише в готелях, які мають три, чотири або п'ять зірок. Крім того, згідно з документом, резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України.

І от, 30 червня Рада почала розглядати в другому читанні законопроект про легалізацію грального бізнесу. До нього подали близько 3,5 тисяч поправок, але спікер Дмитро Разумков сподівається, що нардепи впораються з ними за кілька днів. Варто нагадати, що про легалізацію грального бізнесу Володимир Зеленський говорив ще під час передвиборчої кампанії. Будучи вже в статусі президента, у серпні минулого року він підтвердив свій намір. Водночас, спроби розглянути цей законопроект донедавна знаходили серйозний спротив з боку багатьох сторін, чиїх інтересів він так або інакше стосується.

Отже, якщо детальніше звернутися до законопроекту №2285-д («Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"), то він спрямований на те, аби виправити ситуацію, яка склалася в Україні з 2009 року. Тоді, як відомо, відбулася т.зв. "заборона грального бізнесу". Чому "так звана"? Бо реально в її результаті цей самий гральний бізнес лише розцвів буйним цвітом, але уже у кращому випадку як "сірий". А здебільшого – як "чорний". До того, завжди у сфери, з яких йде держава, але які продовжують приносити дохід, приходить кримінал. У випадку грального бізнесу в Україні ситуація розвивалася останнє десятиліття саме у цьому напрямку.

Так само легко знайшлися механізми про "кришуванню" цього всього на загальнодержавному рівні, і не встигли ми помітити як громадяни України почали програвати гроші буквально на вулицях у закладах під вивіскою "лотерей".

Таким чином, гральний бізнес не зник, але змінив свої форми на кримінальні, ну і доходи від нього йшли не у бюджет, а у чиюсь "глибоку кишеню". Тому розмови про його легалізацію почалися одразу після його "заборони". Водночас, далі розмов донедавна справа не йшла, і це зрозуміло чому, адже навіщо власникам такого надприбуткового бізнесу сплачувати щось у бюджет, якщо оплачувати лобістів донедавна було дешевше?

Ну і треба розуміти, що до боротьби з ігроманією ця історія не має найменшого стосунку, адже якраз у наявних нині "сірих" закладах, які можна знайти буквально на кожному кроці, середньостатистичному ігроману програти все набагато простіше, аніж якби все це нормально регулювалося як у всіх цивілізованих країнах, де грати можна лише у відведених для цього місцях, і за дотриманням цих обмежень слідкують дуже жорстко.

Відповідно, вимальовувалися наступні задачі для легалізації "грального бізнесу": перенаправити доходи до бюджету, жорстко розвести "ігровий" та "неігровий" простір у соціумі, ввести жорсткі обмеження на роботу гральної індустрії. Як ці задачі вирішуються в урядовому законопроекті?

Норми законопроекту змінювалися. Але кожного разу – у бік більш жорсткого державного контролю за цією галуззю. Зокрема, в ході роботи над законопроектом розміщення точок грального бізнесу було обмежено виключно готелями, запроваджені більш жорсткі санкції по відношенню до нелегального грального бізнесу та правоохоронців, які потурають йому.

Якщо взяти основні положення пропонованого законопроекту, то вони наступні:

При цьому, легалізуються усі різновиди грального бізнесу: наземні казино, онлайн-казино, онлайн-беттінг, покер, електронні наземні казино, або зали гральних автоматів, залишається і державна лотерея.

Зокрема, якщо взяти наземні казино, то вони допускаються лише у готелі

"5 зірок". При цьому, впроваджуються обмеження і для розмірів таких готелів. Наприклад, у Києві – це готелі від 150 номерів, готелі в інших містах — від 100 номерів. Вартість ліцензії залежить від кількості номерів. У Києві для готелів на 200 номерів ліцензія коштує 2 мільйони, на 150 номерів – 4. У регіонах – на 150 номерів коштує один мільйон, а 100 номерів – 2 мільйони. Передбачені переваги для новозбудованих готелів. Зокрема, для готелю від 200 номерів у Києві передбачене безкоштовне одержання ліцензії.

Тобто інвестори, які інвестуватимуть в готельну інфраструктуру, отримають переваги.

Також передбачено створення комісії з регулювання грального бізнесу.

До складу входитимуть 7 членів (державні службовці, виключно громадяни України, які підпорядковуються Кабміну).

Також посилюється покарання за ведення грального бізнесу без ліцензії – від 6 до 8 років з конфіскацією майна. Також передбачено покарання співробітникам правоохоронних органів за бездіяльність – від 10 до 15 років.

На додачу передбачені жорсткі фінансові штрафи за адміністративні порушення.

Звісно, навряд чи все це – досконале унормування грального бізнесу і, мабуть, зміни до законодавства будуть вноситися неодноразово, однак все ж таки ми маємо справу із помітним прогресом, який не лише принесе до бюджету мільярди живих грошей, але й дозволить принести бодай якійсь лад у повністю тінізовану та криміналізовану сферу. І це – уже немало.