20 травня Володимир Зеленський отримає усі повноваження Президента України. А разом з ними, весь тягар відповідальності та купу проблем, які треба вирішувати – гальмування економічного росту, невисокий рівень життя населення, мільярди доларів виплат по зовнішньому боргу, повільні темпи реформ. Слід очікувати й зовнішньополітичних ускладнень — Путін та його посіпаки живуть за бандитськими «законами підворіть», тому, напевне, спробують перевірити нового українського Президента «на слабО». Тому підтримка міжнародного співтовариства стане в нагоді очільнику української держави.

Головним чинником як вирішення внутрішньо-економічних питань, так і забезпечення підтримки з боку США та ЄС є ефективне й швидке проведення реформ в Україні. На доказ цього раджу продивитись, наприклад, декілька Меморандумів о співпраці між Україною та МВФ. З року в рік Фонд наполягає на проведенні реформ – антикорупційної, судової, пенсійної, земельної, енергетичної. З року в рік Україна впроваджує їх повільно та частково. Інколи складається враження, що реформи більше потрібні міжнародним партнерам України, ніж нам самим. Начебто це МВФ та ЄС дійсно бентежить українська корупція й непрозорість на енергоринках, а наші можновладці тільки робили вигляд, що їм це не байдуже.

Саме зараз, коли все починається із чистої сторінки, є шанс довести – нова влада України зацікавлена в швидких та ефективних суспільних й економічних трансформаціях. У Зеленського з його величезним кредитом довіри є всі шанси реалізувати реформи. Тим самим, з одного боку, народну довіру зберегти та примножити. А з іншого боку, продемонструвати нашим міжнародним партнерам спроможність виконувати зобов'язання України.

До речі, щодо енергетичної реформи. Вона прописана в Угоді про Асоціацію України та ЄС, в Меморандумах з МВФ. Реформа є умовою отримання макрофінансової допомоги від ЄС. Й саме тут є зручна можливість досягти швидкого успіху – до введення реформи ринку електроенергії лишається 1,5 місяці.

Ще у 2017 році був прийнятий Закон «Про електроенергію», згідно якого з 1 липня цього року має запрацювати конкурентний ринок електроенергії за європейською моделлю. З початку року вже введено перший етап реформи – демонополізовано роздрібний ринок, на європейський кшталт розділені обленерго на операторів системи розподілу, які відповідають за мережеву інфраструктуру, та постачальників електроенергії, які обслуговують населення і дрібних непобутових споживачів.

У перший день другого півріччя має відбутися перехід до договірних відносин між виробниками електроенергії та споживачами. Ціни не будуть встановлюватися у ручному режимі, а будуть предметом домовленості між виробником та споживачем. Тобто, ми будемо мати прозоре ціноутворення. А головне, розпочнеться справжня конкуренція між генеруючими компаніями, які будуть боротися за клієнтів. Більш того, деякі крупні промислові споживачі, що періодично мають надлишки електроенергію, також будуть її продавати на ринку. А ще з'явиться можливість імпорту електроенергії. За таких умов ціна струму має знижуватися.

Читав висловлювання багатьох фахівців в електроенергетиці – вони оцінюють рівень готовності до введення другого етапу реформ ринку електроенергії у 95-98%. Отже, Президент має нагоду сприяти своєчасному введенню реформи, яка вже підготовлена й, так би мовити, сама проситься.

Кажуть, неможливо одним патроном вбити двох зайців. Але у випадку з енергореформою Президент може відразу вбити чотирьох зайців. А саме:

Не бачу жодних підстав для того, щоб Президент не скористався такою унікальною можливістю.