site.ua
член клубу

Найцікавіші речі, здебільшого, стають загальним надбанням просто тому, що їх, власне, ніхто і не збирається приховувати. Як, наприклад, у випадку звітної документації відомої фірми «Фармак», що займається виготовленням ліків і гордо звітує про збільшення поставок до Російської Федерації а також мріє про подальше нарощування поставок у наступні роки.

Дану інформацію не важко знайти, якщо звернутися до звітної документації «Фармаку», яка була оприлюднена нещодавно.

Зокрема, саме зростання експорту до РФ називається головним «драйвером» підвищення дохідності компанії 2018 року.


Так само, багато уваги приділяється російському представництву і, загалом, російському напрямку.


Зростання зарубіжних поставок в 2018 році очікується за рахунок зростання експорту в Російську Федерацію. Питома вага цієї країни у структурі експорту ПАТ "Фармак" складе 18,6%, збільшившись майже на 2% порівняно з 2017 роком та на 7%, або в 1,5 рази – порівняно з 2016 роком. Частка Польщі скоротиться на 2,8% - до 25,5% у порівнянні з минулим роком, і на 7,8% - порівняно з 2016 роком.

Що у цій історії цікаве?

Ну, власне, тема того, як українські виробники продовжують нарощувати торгівельні відносини з Росією, яка окупувала частину української території і продовжує геноцид українського народу, сама по собі є цікава.

Далі, мова у даному випадку йде зовсім не про «донецьких власників». Як відомо, власником «Фармаку» є Ф. Жебрівська – сестра нинішнього аудитора НАБУ П. Жебрівського (колишнього Глави Донецької ОДА). До речі, сам Жебрівський входить у число власників «Фармаку». Журналісти «Німецької хвилі» розкопали цього року, що відомому політику належить близько 10% акцій «Фармаку». Згідно з деклараціями Жебрівського, він отримує від цієї компанії близько півтора мільйони гривень дивідендів на рік.

Виходить якось «незручно». Політики-патріоти мають стабільне джерело доходів від експорту до Росії, який зростає.

Я знаю, що можуть сказати у відповідь. Заробляєш на «ворогові» - значить ти «розумніший за ворога». І все це такий «хитрий план» по вимиванню з Росії валюти. Правда, подібні міркування мають одну ваду. Росіяни, очевидно, теж не ідіоти. Ні для кого не є секретом, що жодного «відкритого ринку» в Росії немає, і просто так туди зайти та розпочати продаж своєї продукції нікому не вдасться.

Якщо ти там щось продаєш, то це означає, що російське керівництво дає тобі на це мовчазну згоду. Питання: навіщо росіянам надавати можливість заробляти українським політикам, які публічно виступають проти них? Де тут вигода?

Далі, стосовно самих українських політиків, які постійно говорять про те, що «санкції скоро доб’ють Росію». Чи вірять вони самі у це, якщо вибудовують бізнес-моделі, які засновані на ідеї про постійне зростання експорту до Росії? Як можна чекати на «розпад Росії», і одночасно пов’язувати з нею своє майбутнє? Причому, у випадку, що стосується власних грошей?

Як не крути, але ситуація виглядає так, що хтось явно щось нам не договорює. Хтось явно тримає в голові «дві правди», і має «два плани». Один – публічний, інший – «для своїх».

Публічно ми ворогуємо, а «для своїх» - ми дружимо. Мабуть, це пов’язано з самим характером української «політичної еліти», котра від свого народження була «сіамським близнюком» для еліти російської, а тому просто не може розірвати зв’язки з «братом». Тим більше, що мова йде про такого багатого «брата». Ну а все інше… Це так – для «народу».


Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація