Давайте розглянемо таке питання: чи створює рядова, пересічна російськомовна людина якийсь масовий культурний, інформаційний продукт або послуги(пише книжки, пісні, відкриває бізнес, пише наукові праці, знімає фільми і т п і т д) російською мовою? Ні. Чи робить те саме рядова англомовна/франкомовна/іспаномовна і т п людина? Теж ні. Вони все це мають, що називається, на шару.

А коли такого самого права(у власній країні!) просить україномовна людина її посилають і починають грузити, мовляв, «сам делай пиши, сам снимай, сам пой, сам открывай» і т п. Причому роблять це деякі російськомовні, в яких таке шарове право, дивись вище, є.

Це очевидні подвійні стандарти. Більш того — це очевидна дискримінація бо коли одна людина має якесь право сама по собі безвідносно своїх заслуг(на шару) а від іншої вимагають це право ще й заслужити, зробити величезну роботу для отримання права, то як це ще назвати, якщо не дискримінацією?

P S у кожної людини є право на творчість рідною мовою(творчість в широкому розумінні від написання книжок до створення бізнесу) і право на отримання культурного продукту, товарів і послуг рідною мовою. І ці права НЕЗАЛЕЖНІ одне від одного. Не можна вимагати робити перше щоб отримати друге