Поразка націоналістичного блоку на тлі тріумфу «народних слуг» вирвала з сердець стогін про необхідність модернізації націоналістичної ідеології.

Себто — Бандеру та Донцова в архів, зараз щось цікавеньке напишемо й тупе бидло проголосує за націоналістів.

Смішно й сумно водночас.

Виходить так — справа не в тому, що націоналістичний рух здебільшого представлений людьми з поганими особистими досягненнями, а в тому, що націоналістичні «методички» застарілі.

***

Колись (ще при Кучмі) я очолював Дніпропетровську обласну ОУН (мельниківців). Робота полягала в наступному. На мою адресу надходили листи від Секретаріату, у яких я отримував «директиви й запити». Й складав їх у шухляду. Аж поки мені не зателефонували з Київа, аби поцікавитись, чи живий я. Десь через рік.

Весь цей рік я намагався «модернізовувати» націоналізм у масштабах однієї організації. Я писав статті з екології та психології в контексті українського націоналізму, їх читали старі члени організації й почали скаржитись на мене у Київ, бо я не «співаю старих платівок».

Почитавши мої статті, тодішній Голова Секретаріату запропонував мені займатись пропагандою виключно того, що міститься у Програмі ОУН. Через кілька днів я написав заяву про вихід з організації по причині того що «я не вважаю себе більше українським націоналістом».

Знак долі полягає в тому, що зараз ця людина очолює спеціалізовану екологічну школу імені Вернадського й де-факто займається модернізацією українського націоналізму, долучаючи до нього вчення Вернадського про ноосферу.

***

Чого не вистачає націоналістам, аби набути популярності в Україні?

1. Науковості.

Кожна стаття, у якій пишеться про те, що Ісус Христос був українцем, що біла раса почалась з українців й тому подібні «творіння» нищать серйозність ставлення до української справи навіть з боку свідомих українців.

Сьогодні пересічним людям потрібен глибинний аналіз процесів, він так само потрібен націоналістам, аби планувати стратегію своїх дій.

Питання не в тому, що Бандера чи Донцов написали щось неактуальне в теперішній час. Питання в тому, що навіть українська вища освіта сьогодні дуже важко «продається». Найкращі «розуми» країни поїхали за кордон, їхнє місце посідають гірші й саме у цьому величезна проблема української справи.

Скажімо так: «нерядовий» націоналіст, аби врятувати Україну, повинен ставати вченим, викладачем, інженером й за мізерні гроші героїчно «тримати фронт» на науковому поприщі. Паралельно займаючись політикою.

2. Менеджменту.

Більшість «видатних» націоналістів особисто для себе державне управління уявляє собі приблизно як «зроблю палку промову на зібранні, вигукну „Слава Україні!“, й після відповіді „Героям Слава!“ усі завзято робитимуть українську справу, не помічаючи організаційних, побутових, психологічних та інших перешкод.»

Ідеалістичні люди часто забувають, що зброя робиться з металу, а метал виплавляється на заводах. А на заводах теж працюють люди. Якщо цих людей якимсь неймовірно успішним зомбіюванням змусити працювати безкоштовно, то вони дуже швидко закінчаться фізично.

Й навіть «просування наших ідей» — це низка процесів, спрямованих на зміни у масовій свідомості, які відбудуться лише за умови правильної послідовності технологій, які самі потребують спочатку підготовку «інженерів людських душ», а вже потім їх застосування. Самородки-аматори вже погоди не роблять, необхідна теоретична підготовка та елементарні навички управління людьми.

3. Раціоналізму.

В Україні дуже мало націоналістів. Їх не стає більше, ніякі уловки та «модернізації» не допоможуть — нові часи, нові виклики.

Ідеологічний вакуум «Зе» буде заповнюватись ідеями, які можна буде швидко застосовувати у реальному житті, а не «Великою Метою», за яку слід здохнути з голоду під парканом.

Для того, аби цей ідеологічний вакуум заповнився чимсь максимально пов'язаним з відданістю Українській Державі, націоналісти мають стати раціоналістами.

Припинити істерики з приводу зрад та реваншів. Створити партію «Ікс», яка зовнішньо не виглядатиме як націоналістична, принаймні не озвучуватиме радикальних націоналістичних гасел. Вивчити настрої електоральної більшості та озвучити їх у своїй Програмі. Здобути владу й обдурити свій багато разів обдурений народ, давши йому не те, що він хоче, а те, що йому треба — знання та навички, завдяки яким його більше ніхто ніколи не обдурить.

***

Так, про це страшно подумати. Перемогти й здобути владу важче, ніж вічно скиглити на тему «українським націоналістам дістались погані українці.» Якщо вже зовсім чесно — український націоналіст має любити українців будь-якими. Або ж взятись коли-небудь за розум, та просто спочатку думати, а потім казати та діяти.

Хочеш модернізувати український націоналізм — модернізуй себе. Стань успішним, цікавим, модним. Щоб не через особисті проблеми пропагував національну ідею, а свої особисті успіхи зробив успіхами української справи.

Й так, займайтесь наукою. Це єдиний спосіб звеличити Україну.

А відкладання науки у «довгу шухляду» — найкращий спосіб Україну занапастити.

Слава.

Слава?

Слава!