-Доброго дня Вам дорогі мої діточки. Здрастуйте любі мої малятка. Проходьте мої любі, сідайте в кружечок, ближче до мене.
Петрику не штовхайся, місця вистачить всім. Оксанко сідай вже, всі побачили твою красиву спідничку.
Розсілися? Тоді почнемо.


А розкажу я вам малята напередодні Нового Року новорічну казку. Ця казка не від діда Мороза, а від нашого з Вами горя. В ній немає ні гарної та привітної принцеси, ні доброго чаклуна.
В ній йдеться про казкову квітучу країну де мальовничі ліси, річки та гори. Країну де море плескає теплими хвилями й сонечко тепло лягає на землю плодючу, зігріваючи береги того моря.
Але країну нещасну та сплюндровану.

В цій казковій країні чим довше живеш, тим страшніше.


А почну я малята з давніх-давен, коли наші пращури були вільними, хоробрими та незалежними. Вони вільно працювали у своїй країні, мали свою церкву, вдосталь хліба та були заможними й дуже освіченими. Країна ця називалася Київська Русь.
Але прийшли на нашу землю злі та підлі вороги мокшани. Це болотні упирі які з'явилися невідомо звідки, були дикими та кровожерливими.
Разом з монголо-татарами, яким мокшани вірно і віддано служили, вони нищили православний люд, грабували міста і селища, вбивали всіх без розбору, дітей, жінок, стареньких та немічних. Здорових чоловіків та красивих жінок гнали у рабство до Орди.
І поки наші славні та безславні князі чубилися між собою та поляками, ординці з гнилої річки Москви облудливо захопили нашу країну.
А тому, що вони були дикі та не письменні, соромилися свого минулого, то присвоїли собі нашу культуру, нашу історію і всі наші надбання.


Жорстокі та люті вони на протязі віків гнобили та морили наших пращурів, руйнували наші міста, церкви та пам'ятки.
Іванку, ти питаєш чому наші пращури не захищалися?
Я тобі відповім, захищалися, та ще й як славно захищалися. Але знаходилися серед них такі Юди, які були жадібними до грошей та привілеїв від одичалих нащадків Чингізів.
Вони продавали свою батьківщину, свій народ і ні сорому не було в них ні честі.
І так було до часу нашої Незалежності, яку зрештою отримав як дарунок з Небес наш багатостраждальний народ.

Але Господь даруючи нам Незалежність, на жаль не дарував нам розуму.
Господи сердешний, і кого тільки ми не ставили собі на голову за президента. І хитрожопий комуняка Кравчук був. Гітарист та бездара якийсь там Чучма був. І тричі не судимий бандюга Янукович який любив шапки знімати був.
Чого ти плачеш Іванко, за свою шапку боїшся?
Та не бійся, його вже український народ прогнав до одичалих. Нехай тепер ростовські путіноїди переживають за свої шапки.
Ага Ганнусю, після Майдану прогнав кляту янучару який хотів нас знову загнати в мокшанське ярмо.
Та не йметься клятим кацапам наша Незалежність, не йметься одичалим наше прагнення до свободи та добробуту. І пішов їхній цар, не при вас би малята сказано, Х...піііі...о велике, на нашу рідну землю війною.
Знову кляті ординці почали відбирати нашу землю, грабувати, руйнувати міста та села, вбивати та мордувати наш народ, не жаліючи ні старих та ні малих.

Господь знову вкотре змилосердиться над нами і дав Він нам сивого гетьмана Петра Олексійовича в народі Петя Шоколадне Яйце. Може і не найкращого, але в такий тяжкий для країни час і не найгіршого.
Дав Господь нам відродити нашу армію, дав і Томос на повернення через віки нашої віри православної.
Дав Господь нам і дороговказ до братів наших європейських, якомога далі від скотинячого ярма одичалих.
Але знову не дав Господь нам розуму і настали для нашої країни смутні та моторошні часи.


Що Юрасику від страху впісявся? Та йди но дитино я зміню тобі штанці. Ого напудив, давай тобі й памперс замостимо. Та й ви малята краще надіньте памперси тому що далі буде ще страшніше.


І ось прийшли до влади хитрі та підлі срулі зелені.
Нахабні та підступні, вони почали служити дияволу кремлівському.
Головний у них чортяка Козломойша, він всіма і ляльководить.
А булавою вимахує маленьке та огидне чортенятко Вєня, не при вас би малята сказано, Зелупеський.
І почала ця зграя чортів грабувати та продавати нашу країну, душити її культуру та мову, ходити до церкви Диявола москальського.
Почали заарештовувати та судити патріотів які не злякалися катів мокшанських та вийшли на бій з кацапською чумою.
Знову нас з вами малята тягнуть до ярма ординського.


А що ваші батьки питаєте ви, чому терплять всю цю срулячу гидоту?
Так ваші батьки малята і привели її до влади, самі з головою поринули у це лайно.
І хто вони після цього, коли готові за брехливі та пустопорожні обіцянки, не при вас би малята сказано, просрати ваше майбутнє?
-Не при Вас дідусю сказано, казкові до..піііі..би та пі...пііііі...си, пі...пі...пі...пі...пі...пі...пі...пі...пі...пі.....
-Ну добре, добре малята, давайте закінчувати нашу не веселу і навіть не казку. І як належно в кінці, треба сказати:
-Ті хто слухав молодець, а хто топчеться на одніх і тих же граблях, не при вас дітки сказано...............


PanKonotop