Перед вами — 6-та частина статті «Професор сектології чи серійний убивця». Повністю зі статтею можна ознайомитись https://actfiles-supporters.org/professor-sektovedeniya-ili-serijnyj-ubijcza/

Всі ми родом з дитинства. Яке наклало невидимий відбиток на подальше наше життя.

Олександр Дворкін відвідував дитячий садок із 3 років. Згідно з медичними даними (https://actfiles-ukraine.org/medychni-dokumenty-oleksandra-dvorkina-povnyi-arkhiv/), з дитинства він вирізнявся підвищеною вразливістю та чутливістю. Він ріс тихою й слухняною дитиною, водночас був схильний до хвастощів і фантазування. Йому подобалося виступати на шкільних заходах. У дитинстві він нерідко брехав, стверджуючи, що приїхав із Греції і що його батько — грек, а згодом заявляв, що він індіанець.

Він був мрійником. Йому снилося, що його батько — грек, а потім — індіанець. З ранніх років він часто звертався до лікарів, багато скаржився та симулював лихоманку. Він хизувався, за що його били в школі. У нього було мало друзів. Однак, за словами його матері, він намагався подружитися з однолітками.

1962 року, у віці 7 років, Саша (Олександр) Дворкін вступив до московської школи № 25. Навчався він на оцінки «задовільно» та «добре». Особливі труднощі в нього викликали точні науки — він не любив математику, зате захоплювався історією. Учителі відзначали його неуважність і неорганізованість. Він нерідко ототожнював себе з героями прочитаних книг. Прагнув до спілкування з однолітками, однак вони не приймали його до своєї компанії через хвалькуватість і фізичну незрілість. У школі він був відомий схильністю до хвастощів, за що зазнавав побиття. У нього було мало друзів, при цьому близьких друзів не було зовсім.

Примітно, що через свій замкнений характер Олександр Дворкін згодом змінив кілька московських шкіл (на його прохання мати переводила його): № 25 (1–2 класи), № 91 (із 3-го класу) і № 112 (із 7-го класу).

У медичній картці Олександра Дворкіна зазначено: «Із 3-го класу переведений до іншої школи, де не зміг налагодити стосунки з однолітками і зазнавав побоїв за хвастощі. Хлопчик постійно просив перевести його до іншої школи. Характер залишався незмінним, близьких друзів не мав».

Зі шкільного віку Олександр Дворкін часто звертався по медичну допомогу, багато скаржився та симулював підвищення температури. У його медичній картці зазначено, що у віці 10 років він упав, ударився головою і на кілька хвилин знепритомнів. Сам Дворкін у книзі «Моя Америка» (с. 76) згадує, що в дитинстві переніс струс мозку: «Я згадав про струс мозку, який дістав у дитинстві, зібрав медичні довідки й пішов до лікарів».

Захоплення. З 2-го класу, у віці 8 років, він почав відвідувати художню школу на Пречистенці в москві, однак згодом залишив її через свою замкненість і підвищену чутливість. У старших класах він займався в археологічному гуртку при Державному музеї образотворчих мистецтв імені Пушкіна. Був також короткий період, коли Дворкін намагався займатися спортом (плаванням і самбо), однак, за його словами, «дійшов висновку, що краще вдосконалювати розум, ніж тіло».

Далі буде…