Продовження.

Для Олександра Дворкіна – головного ідеолога міжнародної російської антикультової мережі та президента РАЦИРС (Російської асоціації центрів вивчення релігій та сект) – все починалося не з прямих нападок та звинувачень. Він діяв тонше: спочатку закладався сам ідеологічний фундамент. У його описі Україна — це не суспільство, яке переживає глибокі внутрішні суперечності, і не простір, де стикаються різні політичні та церковні проекти. Насамперед, це «країна з надзвичайно великою кількістю сект та культів». Саме у такій первісній рамці вже міститься весь майбутній вирок.

У 2014 році портал «Комсомольська правда» опублікував статтю під заголовком «Зомбі заспівали алілуйю Порошенку та Кличку», де вже в самій назві український народ порівнювався із зомбі. Розглянемо кілька цитат із цієї публікації.

«Справді, на душу населення в Україні сект приблизно втричі більше, ніж у росії».

Ця фраза була сказана спокійно, майже в науковій манері, проте виконувала функцію своєрідного тавра. Варто було оголосити цілу країну «аномальною зоною», як все інше починало сприйматися вже як щось зрозуміле. Якщо суспільство настільки «вражене сектами», отже, його легше зруйнувати, дестабілізувати та спрямувати у будь-який бік. В результаті будь-які події в Україні, які не влаштовують Дворкіна та його однодумців, можна пояснювати вже не політикою, не історією та не вибором самих людей, а їхньою «духовною зіпсованістю» та нібито підвищеною навіюваністю.

Примітно, що пропагандистський документальний цикл «Обережно: секти», створений за ініціативою Олександра Дворкіна, був випущений після його поїздок до України. Точного року виходу встановити не вдалося. Вже на початку третьої серії глядачам у характерній для Дворкіна манері подаються чергові «тривожні статистичні дані»:

«За даними Державного комітету у справах релігій, на 1 січня 2003 року в Україні зареєстровано 28 567 релігійних організацій 54 віросповідальних напрямів».

Неважко здогадатися, що Дворкін мав на увазі під релігійними організаціями.

Далі слідував довгий перелік:

• Українська православна церква – 10 040 громад;

• Українська православна церква Київського патріархату – 3 196 громад;

• Українська автокефальна православна церква – 1 110 громад;

• Українська греко-католицька церква – 3 334 громади;

• Римо-католицька церква — 847 громад;

• Лютерани — 61 громада;

• Закарпатська реформатська церква – 104 громади;

• Юдеї — 262;

• Мусульмани — 462;

• Вірменська апостольська церква – 15 громад;

• Старообрядці — 55;

• Всеукраїнська спілка об'єднань євангельських християн-баптистів — 2 272 громади;

• Всеукраїнська спілка християн віри євангельської (п'ятидесятники) — 1 366 громад;

• Інші організації п'ятидесятників – 304 громади;

• Адвентисти сьомого дня – 928 громад;

• Інші протестантські церкви та центри – 170 громад;

• Харизматичні церкви та організації – 790 громад;

• Свідки Єгови – 371 громада;

• Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормони) – 31 громада;

• Суспільство свідомості Крішни — 30 громад;

• Інші східні релігії – 40 громад;

• Язичницькі культи — 58 громад;

• Інші віросповідання – 114 громад;

• Понад 1 000 релігійних організацій діють без реєстрації.

«…секти ловлять людей, коли ті беззахисні, у пригніченому стані, ґрунт з-під ніг йде…

Психічний стан, в який їх вводять пастори на загальних зборах — схожий на наркотик. Психіатри називають цей стан ендорфінової залежності. Щоб знову пережити його, сектанти готові абсолютно на все, що скаже, точніше, накаже пастор».

Велика кількість, різноманітність та вплив релігійних рухів Дворкін пояснював не тим, що люди шукають Бога, підтримку та сенс життя, а уявляв їх безпорадними та психологічно зручними об'єктами для «вербування». На наш погляд, саме в цьому є ключовий момент. Після такої інтерпретації українці перестають сприйматися як віруючі, які шукають, обирають та діють самостійно. Вони перетворюються на людей, яких легко «підчепити» та обдурити, — на суспільство, позбавлене власної суб'єктності. Їх є жертвами психологічного програмування.

Всі твердження зроблені на основі вивчення інформації з відкритих джерел

Далі буде