606f528f33405.jpg

Термін «одинока матір» на законодавчому рівні не визначено. Одинокою матір'ю вважають жінку, яка не перебуває в шлюбі та у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька, або запис про батька зроблено за вказівкою матері. Законодавство України встановлює чимало пільг для одинокої матері чи батька-одинака, а саме: право на додаткову відпустку тривалістю до десяти робочих днів, заборона понадурочних робіт та відряджень, заборона у відмові в прийнятті на роботу, податкова пільга, тимчасова допомога на дитину, і здавалося б все так прекрасно, справжня соціальна держава — дбає про незахищені верстви населення. Але, як показує практика, не всі одинокі мами є однаково одинокими, і не всі мають рівні можливості. Є одинокі мами, які мають чоловіка, з яким проживають який фактично і біологічно є батьком дитини, але не поспішають узаконювати свої стосунки і змінювати сімейний стан, так би мовити,- гроші зайвими не бувають. Є одинокі мами, які зі своїми чоловіками проживають в фактичному незареєстрованому шлюбі і працють і офіційно, і неофіційно за межами України, і спокійно отримують допомогу як одинока мати і малозабезпечена сім'я в Україні. А є одинокі матері, які не мають ні грошей, ні житла, ні родичів, які могли б допомогти, ні роботи, і нема з ким залишити дитину, а відповідно як не працюєш, не сплачуєш податки, то й не можеш оформити ні соціальну допомогу, ні субсидію, та ще в таких людей держава вимагає повернути якість там виплати в місцевий бюджет. Та і в нас в державі, роботодавці не дуже поспішають брати на роботу одиноку матір. А потім ці зухвалі висловлювання чиновників про неякісних дітей.

В чому ж причини:корупція в державі, недосконале законодавство чи байдужість держави???

Деякі соціальні державослужителі кажуть, а що ж вона хотіла та одинока мати, сама винувата, чим вона думала, що ж вона хотіла, потрібно було думати, або ж потрібно було робити аборт. Але ж якщо логічно поміркувати, то в статусі одинокої матері чи батька може опинитись будь-яка жінка чи чоловік в будь-якому віці, незалежно від кольору шкіри, мови, релігії, наявності вищої чи професійно — технічної освіти. А як же конституційне право на батьківство та материнство, і в чому ж тоді поняття соціальної політики держави?