Лише лінивий не говорить зараз про #вибори. Я ж не лінива,але не одними виборами єдиними. По всіх околицях ці плакати з типу обличчями осіб, хоча більшість то навіть не особи, а просто живі істоти, особи,то занадто гордо для них.
Про маразми. Пам'ятаю 2006 рік, вибори до парламенту. Приходить до мої бабусі її сусідка і каже :" Ой, як оце ж дожити до весни, щоб за Йулю проголосувати?". Занавіс. Вже тоді в доволі юному віці було розуміння, що десь формула життя збилася у цієї 70-ти річної бабусі. Пройшло 13 років, 13 довгих років. Криза 2008 року, революція гідності, втеча президента, захоплення Криму, Донбасу, а віз і нині там. Все та ж пані з косою жаліється, що 25 років країну грабували, і тепер треба "пакращення". Але пані мають коротку пам'ять,бо забула,що з цих 25 років вона при владі 20. Ну,то таке, пару місяців у лікарні "и тебя вылечат...".
Маючи чималий досвід у боротьбі за чесні вибори, дивуюся,що люди десятками років наступають на ті ж граблі. Ниють і обирають одних і тих. Можливо у нас країна мазахістів? Люди вже звикли бути нещасливими настільки, що навіть у стадії "щастя" переходять у режим болю. Знаходять найменшу зачіпку,щоб посумувати.
Проведіть експеримент, подивіться на людей у громадському транспорті в години пік і посміхніться. Повірте, 9 із 10 злякано глянуть на вас і подивляться таким поглядом, як ото у фільмах, ніби побачили НЛО. "СЕНСАЦІЯ! ВИ НЕ ПОВІРИТЕ! НЛО У КИЄВІ!",- ось так би виглядали афіші в метро,якщо описати цей погляд. Перевірено на собі.)
А так хочеться, щоб нарешті ми могли просто їхати у транспорті і не перейматися всіма побутовими та політичними проблемами :"Так,сьгодні молоко по 25 грн., а завтра ж скільки, а після завтра.Ой, а за що тоді дитині кашу варити? А кажуть, що проїзд знову подорожчає, та скільки ж можна на цих тарантасах їздити?".
А так хочеться, щоб гуляти ввечері по парку з сім'єю (акцентую увагу,ввечері,це не після 20:00, як долазиш додому після робочого дня, а десь близько 18-ої години). На жаль, в гонитві за робочими успіхами та економічною привабливістю для клієнтів, ми всі забуваємося, що головним конкурентном у боротьбі за крутого спеціаліста,який є творцем мега-гіга-тера крутих ідей, є сім'я. Так,так, саме вона. Згадайте віськових, там завжди є спеціально навчені люди,які слідкують "за порядком" в сім'ях особового складу. І не дарма. Звісно така форма перегиб, але сам сенс у цьому є, адже хто його знає,що збреде в голову людині,у якої у сім'ї якась біда.
Бізнес забув про свою соціально-внутрішню відповідальність перед особовим складом. Та й самі "бізнесмени" ладні вдавитися за ще якесь замовлення, але при цьому чомусь не розуміють, чому ж те щастя від грошей не настає? Задумайтеся.
Банальщина, але все починається з нас самих. Не мовчіть, коли бачите свавілля. Мовчіть,коли хочете образити когось,людина і так вже нещасна,якщо творить не щастя. Допомагайте не лише собі та рідним, а й людям,які просто йдуть чи їдуть поруч, Дозвольте собі бути щасливими. Почніть хоча б з маленьких проявів.