Ця людина просто не може припинити привертати до себе увагу, так? 

До сраки його. Давайте я просто розповім, чому цей тейк «Я не маю нічого проти геїв, я не хочу їхніх переслідувань, але я проти пропаганди ф вони девіанти, а я нормальний» — максимально хуйовий. Бо в нашого демонстративного радника немає монополії на цей тейк, і колись я сама так казала, аж поки не осягнула всю глибину його хуйовості.

Так, я не можу без матюків у даному контексті, тому звиняйте.

Геї потерпають не лише від криміналізації гомосексуальності та фізичних переслідувань. Є також щоденний тиск гетеронормативного середовища, Взагалі-то такий тиск є звичайною практикою у будь-якого роду стосунках між гнобителями та пригнобленими: існують декіілька щаблів насильства — убивство й геноцид на верхівці цієї піраміди, далі ув'язнення, ураження в правах, економічне насильство, далі побутове насильство, цькування і ксенофобія, і в підніжжі цієї піраміди — начебто безневинні жартики, зневажливі слівця, тупі забобони, слур, шкільний булінг і таке інше.

Прото уявіть собі: кожен з ваших знайомих, друзів, родичів щодня мимохідь, не замислюючись, каже про вас щось неприємне та неоковирне. Кажуть, що ви лінивий боягуз. Що ви хтива тварюка, яка весь час полює за дітьми, щоб їх розбестити. Просто використовують вашу ідентичність як лайку. Просто задумайтесь, як вам буде чути: «от гнойний дніпрянин! От жеж їбучий киянин! От сраний віничанин!» — без усякого приводу з вашого боку, навіть не в вашу сторону, а просто так — але згадуючи вашу групу замість слова «чорт». 

Вам можуть розповісти про вас анекдота, в якому ви будете виглядати максимально мерзенно. Оце вже і уявляти не треба — всі ми були в цій шкурі, коли мишебраття думали потішити нас анекдотом про хохлів, або вигуком «сало уронілі».  

Вас запросять на свято, якого у вас самого ніколи не буде. Всі будуть радіти, і ви будете радіти за них, але вони не подумають, що вам ніколи не доведеться на такому святи радіти за себе, а ви вже звикли сприймати це як належне.

Інколи вас битимуть на вулиці. Просто так. Решта людей казатиме, що засуджують це побиття, але при цьому натякатимуть вам, що ви самі винні: треба краще прикидатися «нормальним».

Коли вашу кохану людину буде поранено чи вбито на фронті, ви не отримаєте офіційної звістки, бо ви офіційно цій людині ніхто.

На похороні вас попросять «не відсвічувати», щоб «не псувати образ героя». Бо «всім відомо», що такі, як ви з ним, не бувають патріотами. Так сказав сам мер Івано-Франковська.

ПРОСТО, БЛЯХА, УЯВІТЬ, ЩО ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ З ВАМИ.

Ні. Не треба уявляти, просто почитайте звістки з окупованиїх територій, де українців катують та вбивають за будь-які прояви українства. Почитайте сповнені ненависті до нас русняві пабліки. Почитайте сповнені лицемірного співчуття фейсбуки та твітери російських лібералів.

Тоді у вас буде трохи розуміння того, як гей почувається в нашому суспільстві.

Нам, українцям, зараз це просто як ніколи, бо, к я вже сказала, практики пригнічення однакові скрізь, незалежно від того, за яким принципом пригнічення здійснюється. Якщо з вашої точки зору гей — «девіант», який має терпіти своє «відхилення» і страждати через свою «ненормальність», або ж «виправлятися» і робитися «як усі нормальні люде» — нагадайте собі, що за поребриком сидять більше ста мільйонів людей, які вважають вас девіантом, бо ви не хочете бути «нормальним», себто русскім. Які кажуть от просто ротом от просто на голубому оці, що ви маєте страждати від обстрілів, бомб та економічної депресії, бо не хочете бути «нормальними».

Я не розумію, чому так важко усвідомити, що чужий біль цілковито такий самий, як і ваш біль. Де пороблено?

Просто скажіть це вголос «Я не проти українців, я не хочу, щоб їх переслідували, але українство — це девіація, і я проти пропаганди українства».

Якщо ви це сказали і вам не закортіло блювонути — що з вами, бляха, не так?