Понад 500 днів перевірки суспільства на витривалість у прагненні справедливості 23 листопада цього року відзначені Книгою рекордів України.

Хочу нагадати про перебіг подій до початку акції.

Мова йде про період від початку реконструкції Поштової площі та будівництва транспортної розв'язки у 2012 році, в якій замовником виступило КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд». Територія з археологічним шаром між мостовим переходом та транспортними тунелями на Поштовій площі стала ласим шматком для будівництва чергового підземного дворівневого ТРЦ у підземному просторі. За розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.01.2013 №45 був проведений інвестиційний конкурс, а на ділянку об'єкту реконструкції увійшов інвестор — ТОВ «Хенсфорд-Україна» для будівництва багатофункціонального комплексу.

Все це відбувалося з ігноруванням містобудівного законодавства про відведення землі піл будівництва та пам'яткоохоронного — про обов'язковий археологічний нагляд за земельними роботами від початку будівництва. Пам'ятку археології «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» (ХІ-ХІХ ст.) відкрито Центром археології м.Києва під науковим керівництвом М.А.Сагайдака тільки у 2014-2016 рр.

Певною мірою це були найбільш відомі археологічні рятівні дослідження, а сам процес майже кожного тижня супроводжувався виїзними нарадами. У 2015 році вийшло розпорядження Київміськдержадміністрації №1055 від 28 жовтня «Про забезпечення збереження, дослідження та консервацію виявлених на Поштовій площі археологічних об'єктів». Відповідальність за це покладена на КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд». У 2016 році Київський міський голова визначив Поштову площу як одну з локацій Євробачення-2017 і за окремим проектом було облаштовано тимчасові залізобетонні палі та побудована залізобетонна плита накриття площі. Ліс тимчасових опор наскрізно прошив археологічний культурний шар, чим задав масштабних втрат об'єкту культурної спадщини. На початку 2017 року інвестором було припинене фінансування археологічних досліджень (на той час археологічний об'єкт вже став пам'яткою місцевого значення), бюджетне ж фінансування відбулося лише частково. В середині 2017 року археологи припинили свою діяльність, вивчивши пам'ятку лише до рівня ХІ-ХІІ ст. Будівельні роботи були офіційно зупинені в липні 2017 приписом Департаменту культури м.Києва через неузгодженість з методикою виконання археологічних досліджень. Від тоді і до теперішнього часу інвестор не припиняє спроб протягти реалізацію будівництва ТРЦ, а органи виконавчої влади не мають узгодженого плану дій щодо подальшого вивчення археологічної пам'ятки ( у якої передбачається ще наявність культурного шару глибиною близько 4-5 м від тої відмітки на якій зупинилися роботи) та створення музею як окремої установи. У 2017 році інвестор почав підготовку до влаштування залізобетонної плити на рівні піжповерхового перекриття запланованого у проекті торговельного об'єкту. До того ж представники інвестора та проектант ТРЦ – ТОВ «Проектні системи ЛТД» пропонували під розміщення вітринної експозиції не більше 100 кв.м під так званий «Музей стародавніх вулиць» і це, при тому, що пам'ятка заповнює весь підземний простір та будівельний майданчик аж до проїзної частини сучасного Боричевого узвозу і площа її становить близько 6 тисяч кв.м. З тих пір почалося протистояння громади нищенню пам'ятки, яке вилилося в електронну петицію, проект партисипативного бюджету на виділення коштів під проведення міжнародного архітектурного конкурсу на кращу концепцію майбутнього музею та кілька акцій в підземному простору площі.

Площа так і залишається недобудованим та невведеним в експлуатацію об'єктом. В квітні 2018 року депутатською групою фракції «Самопоміч» був ініційований проект рішення Київської міської ради, в якому мала забезпечуватися можливість збереження пам'ятки та подальше створення музею, однак після правок, в ході розгляду цього документу в кабінетах та кулуарах, в червні в ньому лише побіжно згадувалась необхідність створення музейного простору на підземному рівні Поштової площі, а необхідності досліджень пам'ятки з підготовкою її до масштабної музеєфікації безпосередньо на місці відкриття вже не згадувалась зовсім. Це стало приводом для оголошення безстрокової акції на захист пам'ятки археології низкою громадських об'єднань, які забезпечили постійний контроль за будівельним майданчиком та підземним простором. В основу цього процесу була покладена широка аналітика ситуації об'єкту реконструкції на Поштовій площі, проведена Віталієм Білецьким.

З 20 червня 2018 року і до тепер силами ініціативної групи (Віталій Білецький, Ганна Гончаренко (Аннабелла Морина), Сергій Мельниченко, Петро Михайленко та авторка цих рядків) та учасників акції пройдено унікальний шлях для захисту пам'ятки та підготовки до музеєфікації. Мирна акція широко підтримана мистецькими колами, за цей період на підтримку ідеї створення сучасного музею проведено серії концертів, виставок, кінопоказів, перфомансів тощо. Водночас здійснено великий обсяг експертної роботи, що забезпечила наближення до основної мети.

Основні результати мірної акції за створення Музею.

26 червня 2018 року на Поштовій площі відбулася нарада з депутатським корпусом Верховної Ради України і ми ініціювали підготовку двох важливих для пам'ятки документів: проекту постанови Верховної Ради України про збереження відкритої у 2014-2017 роках пам'ятки археології, надання їй національного значення та створення на ній сучасного музею — Центр Середньовічного Міста (Постанова прийнята 5 липня 2018 року №2492-VIII) та паспорту пам'ятки «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» (ХІ-ХІХ ст.) національного значення (відповідна постанова Кабінету Міністрів України прийнята 22 травня 2019 року №410, охорон.№ пам'ятки 260094).

З першого дня і до тепер ми забезпечуємо щоденне інформування всіх охочих про цінність археологічних нерухомих об'єктів на прикладі відкритої на площі ділянки середньовічного припортового кварталу, про міжнародну практику збереження археологічних об'єктів та створення музеїв in situ. За попередніми підрахунками – це близько 100 тисяч відвідувачів.

Звичайно з літа минулого року і до тепер наріжним питанням для ініціативної групи є спостереження за станом пам'ятки та конструкцій площі, а результати є абсолютно невтішним. Конструкції площі є тимчасовими – опори що підтримують перекриття нене розраховані на постійне і повне навантаження і перебувають у перманентному русу, постійно відвалюються фрагменти перекриття, воно крениться, а бруківка на поверхні розшаровується. Котлован підземного простору не має периметрального дренажу, ані вертикального, ані горизонтального. Після будівництва мосту між Хрещатим парком та Володимирською гіркою ми спостерігаємо принципову зміну руху підземних вод. Вже понад півроку одна зі стін в грунті в периметрі котловану має дуже небезпечні симптоми — окремі з паль, що здавалося б мусили бути по-справжньому капітальними, прийшли в рух та тріснули. На самій станції метро замокає стіна та є відшарування на балках перекриття.

До підпалу здійсненого в тимчасовій будівлі поряд з Річковим вокзалом 25 вересня цього року, стабілізація рівня підземних вод вздовж лінії метро забезпечувалась свердловинами вздовж котловану, однак автоматична відкачка води в останній місяць припинилась. Безперечно, вкрай важливими є комплексні обстеження існуючих підземних конструкцій та розробка нового комплексного проекту для площі. Відповідні неодноразові звернення було зроблено нами до всіх гілок влади та уповноважених установ, серед іншого відкрите звернення до Київського міського голови всіх громадських об'єднань учасників акції та організацій що мали бажання долучитися було підписане на Поштовій площі 17 лютого 2019 року, звернення до комісій Київради, в КП, до генпідрядника будівництва, ДАБІ України, до міністерств та відомств країни, відкритий лист до Президента України Володимира Зеленського. З лютого місяця і до тепер міські управлінці провели кілька нарад, однак жодного конструктивного кроку ними не зроблено і площа як і раніше відкрита для відвідувачів.

Не меншою проблемою є і те що найважливіша частина пам'ятки археології – «садиба припортової митниці» з грудня 2017 року перебуває під так званим тимчасовим укриттям на зимовий період. А це плівки і мати з мінеральної вати. Попри наші неодноразові звернення про необхідність термінової перевірки стану пам'ятки після утримання під плівкою, виконавча влада та Інститут археології НАНУ ігнорують і звернення і наслідки наслідки такого стану. Крім того, нам довелося безпосередньо зіткнутися з сумнівною практикою Інституту археології НАНУ, а це підписання договорів на спостереження за земляними роботами та підготовки майданчиків історичного центру з археологічним культурним шаром під будівництво. Тобто головна наукова установа сфери надає в першу чергу послуги забудовникам, а не забезпечує збереження культурного надбання.

Тож довелося зупиняти можливість реалізації такого договору на Поштовій, оскільки в його предметі була відсутня пам'ятка археології з потребою дослідження (був підписаний між КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд та Інститутом археології НАНУ у липні 2018 р.). Водночас авторів відкриття пам'ятки археології було усунуто від можливості продовження досліджень на всіх рівнях, починаючи від Національної Академії Наук України до Міністерства культури України. Причина? Доволі проста – автор відкриття Михайло Андрійович Сагайдак дотримувався не дуже, нажаль, популярної мети – музеєфікації пам'ятки та перетворення об'єкту археології на основу музею.

Зрештою, активна позиція громади по забезпеченню музеєфікації пам'ятки археології змусила управлінців задатись питанням вивчення існуючих методик та практик консервування деревини та створення сучасних музеїв в аналогічних умовах. Тому відбулися відрядження представників міської адміністрації до Кракова, Гренобля. Водночас, протягом 2018 року відбулося ознайомлення влади з напрацьованою вже місцевою методикою фахівців-консерваторів з Національного заповідника „Хортиця“, адже в процесі дослідження нашої пам'ятки окремі зразки передавалися їм для опрацювання. В даному випадку застосовувалася методика консервації поліетиленгліколем, є і патент її застосування на зразках з припортового кварталу на Поштовій площі.

З того часу і до тепер представниками ініціативної групи проведено аналіз можливих технологій консервації археологічної деревини і, зокрема, — Віталієм Білецьким, з'ясована наявність інших підходів та технологій ніж способом опромінення та полімеризації, а крім того менш вартісних.

Щодо створення музею як інституції і потрібних для цього кроків, проведена низка консультацій починаючи з липня 2018 року, зокрема, з експертами з музейної справи та авторами галузевого закону „Про музейну справу“ і не тільки. В результаті була сформована та запропонована представникам Київміськдержадміністрації та Міністерства культури України пропозиція солідарної форми власності в організації музею як установи із наглядовою радою від громади, адже для музеєфікації пам'ятки потрібна методична підтримка міністерства, територія з пам'яткою є комунальною, а для громади важливий нагляд за створенням та функціонуванням музею та прозорістю всіх процесів. Однак, пропозиція змусила представників влади замислитися на довго і не здобула відповіді. В листопаді 2018 року було поставлене принципове питання інвестору щодо врахування пам'ятки археології у будь-яких його подальших планах щодо Поштової площі та необхідності аудиту його зобов'язань. Відповідне рішення Київської міської ради ухвалене, однак, як і попереднє від 21 червня 2018 не виконується. Крім того, триває судовий процес з відміни містобудівних умов та обмежень на будівництво торговельного центру в підземному просторі Поштової. В процесі третіми сторонами на стороні позивача виступила низка громадських організацій та громадських діячів.

При очевидній позиції очікування у влади безстрокова мирна акція продовжувала продукувати суспільно важливі та актуальні результати. За ініціативи Віталія Білецького 1 листопада минулого року був оголошений та проведений за підтримки Національної спілки архітекторів Всеукраїнський конкурс на кращу концепцію історико-культурного туристичного центру „Річкова брама тисячолітнього Києва“ на Поштовій площі

Його результати дали 19 липня цього року було найкращу концепцію, яка розв'язує низку питань визначених конкурсним завданням що готувалося спільно з Національною спілкою архітекторів України. В ході конкурсу відбулась низка дискусій за участю запрошених експертів для розв'язання цілого кола проблемних аспектів площі: транспортного, містобудівного, навігаційного, екологічного. Окрема увага була приділена історичному та туристичному потенціалу. Практична популяризація можливих шляхів розвитку туристичного центру під час конкурсу відбулася через впровадження пізнавального туристичного маршруту „Як тебе зрозуміти Києве мій“ (розроблений нами з Віталієм Білецьким і кількоразово опробований з 16 лютого 2019 року).

Що ж до результатів конкурсу? Напередодні підбиття підсумків в Департамент містобудування та архітектури КМДА було надіслане звернення щодо розгляду на містобудівній раді всіх концепцій фіналістів. Адже нам важливо обговорити напрацювання в професійному експертному колі. Однак, до тепер розгляд на містобудівній раді так і не відбувся. А от європейські колеги висловили чимале зацікавлення нашими напрацюваннями. Зрештою, концепція розвитку території історико-культурного туристичного центру „Річкова Брама Києва“ на Поштовій площі була презентована на Міжнародному архітектурному бієнале MBA Krakow 2019 в перший день цього потужного форуму 8 жовтня ( в концептуальній секції В).

Останні місяці в Музеї на Поштовій відбувався не менш унікальний процес – створення першої музейної експозиції. Вона побудована на принципі забезпечення максимального збереження виявлених та лишених на кілька років під плівкою у дворі зразків пізньої деревини 17-18 ст. Ці об'єкти скинуті у яму просто неба стали заручниками ситуації, а мали б бути на тепер основними експонатами. Складний але захоплюючий процес потребував чимало зусиль і був би зовсім неможливий без обачливості та запальної енергії Віталія Білецького і легкої вдачі та креативності Тетяни Родькіної. 10 листопада 2019 року нами публічно презентована перша версія експозиції та впроваджено першу дитячу пізнавальну програму-квест для юних відвідувачів „Відкрий Браму своєї історії“ — авторську розробку Тетяни Родькіною.

По суті нами доведено що при обачливому та дбайливому ставленні до пам'ятки цілком можливо знайти різноманітні підходи до її популяризації. Було би як то кажуть бажання.

Це головні так би мовити віхи. Є крім іншого і інший аспект. За цей період сталося чимало неприємних подій пов'язаних зі спробами причетних колись до акції людей сьогодні перекручувати реальність та нести неправдиву інформацію. Нам доводилось неодноразово стикнутися із зрадою або м'яко кажучи недоброзичливістю. Ми бачимо що без детального оприлюднення всіх фактів ці люди не заспокоюються. Однак це вже тема інших пулікацій.

Найбільшу силу дала постійна підтримка справжніх друзів, колег та відвідувачів громадського Музею. Що ж попереду? Звичайно, спонукання влади до термінової оцінки ситуації з геологічними та техногенними проблемами ділянки реконструкції Поштової площі та прилеглої території, оцінка стану конструкцій недобудови та формування вихідних даних для нового проекту з врахуванням потреб пам'ятки археології та Музею.