Історичний ландшафт київських гір та долини р.Дніпро замість довгоочікуваного повноцінного регламенту використання своєї величезної території отримав дещо…
2 березня цього року на офіційному ресурсі Департаменту охорони культурної спадщини з'явилась документація (Див.матеріали за посиланням Матеріали затверджених меж і режимів використання зон охорони пам'яток), на якісну розробку якої сподівалась численна спільнота справді небайдужих киян, управлінці що відстоюють захист пам'ятки ландшафту та історії в судах проти неправомірних містобудівних перетворень цих територій, забудови хмарочосами лівого берега Дніпра, дніпровських островів.
Фінансування розробки здійснено за міською цільовою програмою «Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2019 — 2021 роки» (п.4.3 програми).
Розробник документації — ПІДПРИЄМСТВО ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН «ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ РАДИ З ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ (Код ЄДРПОУ 39827490). До складу розробників увійшли фахівці з чималим досвідом та практикою аналогічних розробок. Судячи з наказу Департаменту охорони культурної спадщини про затвердження документація була розглянута і схвалена одночасно двома дорадчими органами – Науково-методична рада Київського науково-методичного центру охорони, реставрації та використання пам'яток та заповідних територій м.Києва та Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини м.Києва 17 грудня 2019 року. Здавалось би, нарешті, правила для всіх користувачів території міста у понад 2820 га встановлені.
Варто нагадати що таке ландшафтні пам'ятки – це природні території, які мають історичну цінність. В міжнародній практиці такі території називаються культурними ландшафтами, тобто це частини навколишнього середовища, які суттєво трансформувалися під впливом людини. І нам варто в першу чергу звернути уваги на міжнародні вимоги до збереження культурних ландшафтів. Адже після ратифікації Україною у 2005 році Європейської ландшафтної конвенції, вона набула для нас рівня конституційного закону, а міжнародні методики оцінки истану, збереження та використання культурних ландшафтів стали б до нагоди у розробці регламентних документів з використання таких територій.
Величезний ландшафтний об'єкт культурної спадщини з'явився у Державному реєстрі на початку 2010 року за Наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10. Поява пам'ятки була неоднозначно сприйнята в експертному середовищі, адже найскладнішим завданням є виконання першої і основної умови національного законодавства зі збереження її у незмінному стані. В даному випадку мова йде не просто про ландшафт з антропогенним компонентом, а про міську тканину поліфункціонального призначення, яка повсякденно живе і розвивається. Тим не менш встановлені межі пам'ятки дали територіальній громаді Києва важливий інструмент для захисту своїх прав на збереження та реабілітацію рекреаційних територій та природного довкілля. Основними недоліками цього інструменту була відсутність якісних та детальних диференційованих регламентів, правил використання цієї унікальної частини міста та відсутність фіксації її меж у містобудівному кадастрі.
А тепер по суті отриманого. Опублікована документація з визначення меж, режимів та охоронних зон пам'ятки викликає суперечливе враження і питання. Документація не дає відповіді на головне питання: як захистити правобережні схили, берегові смуги, острови та лівобережний ландшафт? Регуляторна частина не має обгрунтувань щодо визначених на кресленнях можливих висотних габаритів для новобудов, режими не мають потрібної деталізації та визначень щодо для дисонуючих будівель (це при тому що такі будівлі окремо характеризуються для різних частин пам'ятки, враховуючи її складну структуру), а як наслідок допускають спотворення ландшафту та лазівки для охочих перебудувати історичний ландшафт Києва. Документація не дає правил використання природних територій і містить регламенти декларативного характера, цитуючі вже наявні, що, як ми впевнилися в судах, є майже недієздатними. Пам'ятка не отримала охоронної зони, а має лише зони регулювання забудови. Не опрацьований і взаємозв'язок з територіями природно-заповідного фонду лівого берега Києва, на дослідження та оголошення яких вже витрачені чималі експертні зусилля (зокрема, -екопарк «Осокорки») .
От такі от правила гри…