Для кожного дослідника документ — це жива картина, яка повністю передає свій час, дієвців, обставини та ставлення учасників до ситуації і наслідків. Для мене це найякісніше джерело інформації.

Пам'ятаю незабутню історію про «введення в експлуатацію» Театру на Подолі, коли 29 вересня 2017 року вийшов експертний висновок по так званому проекту О.Дроздова, а 8 жовтня 2017 року був отриманий акт готовності до експлуатації самої будівлі театру і ніхто інший як Президент України від разу став особисто вручати ключ від цього «подарунку» громаді Міста, щоправда громади там не було, а лише управлінці та наближені персони...

Як до цього ставитись? Як до аномалії звичайно.

Нажаль, в українській практиці стало частим явищем невиконання процедур, порядків, правил та норм. І якщо під цим спокійно «підписуються» перші особи країни, то чому не можна іншим?

А ось і факти в документах.

Не встиг Київський міський голова підписати розпорядження про будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка», і ще навіть не готувались містобудівні умови та обмеження ( видані Департаментом містобудування та архітектури №604 від 05.10.2017 р.), а керівники КП утримання зелених насаджень Шевченківського (18.09.2017 від № 236-1658, заступник директора С.Круть) та Печерського району (12.09.2017 р. лист № 01.091036, в.о.директора І.Білий) вже не заперечували проти будівництва інженерно-транспортного об'єкту на пам'ятці ландшафту та історії «Історичний ландшафт київських гір та долини р.Дніпро».

Далі ще цікавіше. Містобудівними умовами і обмеженнями визначено чорним по білому:

«- ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва , в зоні охоронюваного ландшафту, є складовою частиною пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення „Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро“, в межах парку „Хрещатий“ – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, частково в межах археологічної охоронної зони та Володимирської гірки;

- забезпечити збереження об'єктів історико-культурної спадщини, що розташовані на території парків, їх частин та елементів, за необхідності забезпечити консервацію та протиаварійні роботи;

- розробити заходи щодо захисту прилеглих споруд від руйнації, забезпечити їх стійкість та виконати технічне обстеження будівель і споруд, які прилягають до об'єкту будівництва і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з доданням відповідних технічних висновків у складі проектної документації;

- забезпечити виконання вимог захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами та вимогами КП „Спеціальне управління протизсувних підземних робіт“ (СУППРу);

- передбачити заходи по захисту зелених насаджень, які підлягають збереженню, від пошкодженя будівельною технікою для забезпечення їх життєдіяльності, збереження історично-цінного планування, забудови, впорядкування та ландшафту;

- дотриматися вимог природоохоронного та пам'яткоохоронного законодавства. Забезпечити режим охорони та збереження парків.Згідно містобудівних умов і обмежень визначено що:

- ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва , в зоні охоронюваного ландшафту, є складовою частиною пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення „Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро“, в межах парку „Хрещатий“ – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, частково в межах археологічної охоронної зони та Володимирської гірки;

- забезпечити збереження об'єктів історико-культурної спадщини, що розташовані на території парків, їх частин та елементів, за необхідності забезпечити консервацію та протиаварійні роботи;

- розробити заходи щодо захисту прилеглих споруд від руйнації, забезпечити їх стійкість та виконати технічне обстеження будівель і споруд, які прилягають до об'єкту будівництва і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з доданням відповідних технічних висновків у складі проектної документації;

- забезпечити виконання вимог захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами та вимогами КП „Спеціальне управління протизсувних підземних робіт“ (СУППРу);

- передбачити заходи по захисту зелених насаджень, які підлягають збереженню, від пошкодженя будівельною технікою для забезпечення їх життєдіяльності, збереження історично-цінного планування, забудови, впорядкування та ландшафту;

- дотриматися вимог природоохоронного та пам'яткоохоронного законодавства. Забезпечити режим охорони та збереження парків.»

І читається це з подивом, не менше. Далі відбувався сюрреалізм і з проектною документацією, і з самими роботами.

Переможцем тендерної процедури стало Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектні системи ЛТД», з яким був укладений Договір № 172/17-297 від 20.11.2017 р.. Цим же днем датоване завдання на проектування «Будівництва мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками „Хрещатий“ та „Володимирська гірка“ (додаток №4 до Договору №172/17-297 від 20.11.2017 р.), підписане від „Замовника“ А.Ф.Тарнавським та від „Генпроектувальника“ І.М.Марковим.

В пунктах завдання не передбачені особливі вимоги щодо забезпечення пам'яткоохоронних заходів, зазначені у виданих МУО. А чому дивуватися? Проектувальник ніколи не зважав на такі умови беручись за об'єкт. Навіть більше, для нього пам'ятки виводилися з реєстру. Згадаймо Гостинний двір? Не менш цікавий авторський склад генпроектувальника мостового переходу: відповідальні виконавці ГАП С.Є.Анапольська, ГІП Ларченко В.А. В доступі для будь-кого є трішки матеріалів з творчого доробку і головного архітектора проекту і головного інженера, однак ви не знайдете жодного мосту, то є, здебільшого, споруди торговельного, адміністративного призначення.


Запропоновані ТОВ „Проектні системи ЛТД“ архітектурні рішення вже через місяць було подано на розгляд секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури м. Києва, схвалено, відповідно до витягу з протоколу у справі № 015-а-17 від 13.12.2017 р., та рекомендовано покласти в основу для подальшої розробки проектних рішень з будівництва об'єкту (протокол за підписом Голови Ради О.В.Свистунова).

Далі архітектурні рішення подавались на розгляд Міністерства екології та природних ресурсів України. В міністерстві зазначили щодо можливості будівництва мостового переходу, що вирішення цього питання не належить до компетенції відомства, однак підкреслили необхідність захисту від нанесення шкоди природних та архітектурних комплексів на території будівництва (лист №172/305 від 26.03.2018 р. за підписом заступника міністра В.Ю.Полуйко).

Міністерство культури України погодило розроблену ТОВ „Проектні системи ЛТД“ на замовлення КП „Інженерний центр“ проектну документацію листом № 522/10/61-18 від 21.05.2018 р. (за підписом Т.В.Мазур), при умові збереження пам'ятки архітектури місцевого значення – „Сходи до колони Магдебурзького права“. Очевидно, що і тут подавались передусім арітектурні рішення.

Ну а Департамент культури був КП „Інженерний центр“ просто поставлений до відома про свої наміри листом від 05.06.2018 за №586. За розглядом наданих матеріалів: вихідні дані, пояснювальна записка, генеральний план, архітектурні рішення, Департамент культури поінформував заявника, що „не заперечує проти виконання робіт… у спосіб, що забезпечує збереження матеріальної автентичності, просторової композиції, а також дотримання пам'яткоохоронного законодавства в цілому“ (лист №0604945 від 18.06.2018, за підписом заступника директора департаменту О.Д.Никоряка).

Чому підкреслюю саме це? Лише після цього ТОВ „Проектні системи ЛТД“ звернулось листом № 57 від 14.06.2018 р. до замовника КП „Інженерний центр“ про те, що єдиним можливим способом будівництва Об'єкту із збереженням пам'ятки архітектури та містобудування „Вхід і сходи до колони Магдебурзького права“ є влаштування тимчасової металевої естакади, з якої будуть виконуватись будівельно-монтажні роботи з влаштування паль, будівництво проміжних опор та спорудження прогонової частини мосту. І тут почалось!

Протоколом тендерного комітету КП „Інженерний центр“ № 06/07/18-тк від 06.07.2018 р. (голова тендерного комітету – заступник директора КП „Інженерний центр“, А.Ф.Тарнавський) зафіксовано, що ТОВ „Проектні системи ЛТД“ ініціювали виконання додаткових проектних робіт по об'єкту: „Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка» в Печерському та Шевченківському районах“ до 31.12.2018 р, згідно встановлених цін. В липні 2018 р. і почали з'являтись розділи проекту щодо спеціальних допоміжних засобів та естакади на період будівництва мостового переходу, розрроблені УКРДІПРОБУДМІСТ, ГІП Г.О.Козловський.

Все як завжди у „Проектних систем“ — вони верхівка айсбергу зі справжніх виконавцв спеціальних рішень, причому останні виконують все за безцінь. Тут назва відповідає дійсності. Головне для виконання будь-яких гучних замовлень з новобудов — це знати логістику в системі кабінетів.

25 липня 2018 року, не дочекавшись завершення проектування, КП „Інженерний центр“ поінформувало Центр всесвітньої спадщини щодо намірів містобудівного перетворення (лист №172/866). Певно знавці підказали відразу після появи самого Порядку інформування.

Тим часом, у серпні 2018 року відбулась оцінка паркової території з метою видалення зелених насаджень і підготовки під будівництво, за участі: начальника відділу регулювання зелених насаджень та природних ресурсів КМДА Король О.В., начальника відділу екологічного контролю ПЗФ, рослинного та тваринного світу Державної екологічної інспекції у м.Києві Берадзе Л.Л., спеціалістів вказаних установ та представників КП УЗН від Печерського р-ну Верещинський О.О., від Подільського р-ну – Денисюк І.І, від Шевченківського р-ну Рибак М.Ю..

Відповідно до акту обстеження зелених насаджень, які підлягають видаленню №222 від 6.08.2018 р. на схилах парку „Хрещатий“, „Володимирська гірка“, території довкола Колони Магдебурзького права було передбачено до видалення 175 дерев, 124 кущів, понад 0,2 га газонів. І при цьому ж констатується факт наявності статусу пам'яток для парків. Самі дерева переважно вком від 5 до 60-и років, здорові за рідким виключенням.

11 вересня 2018 року ДП „Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи“ ДП „УКРДЕРЖЕКСПЕРТИЗА“, головний експерт проекту Л.Т.Шепеленко, був випущений експертний звіт на проект „Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка» в Печерському та Шевченківському районах“, затверджений С.С.Кузьміним. В експертному звіті, в частині ТЕПів, зазначена тривалість будівництва мостового переходу у 23 місяці. Тут можна дізнатись і про наявність інженерно-геологічних вишукувань ПМП „Фірма ОНІКС-СВ“, проведених у 2018 р. та категорію складності інженерно-геологічних умов ділянки – ІІІ.

17 вересня 2018 р. розпочалась процедура закупівель будівельних робіт. КП — Замовник будівництва не збиралося зважати на процедуру отримання висновків з інформування ЮНЕСКО та навіть не чекав затвердження проекту мостового переходу, воно відбулось тільки 20 листопаду 2018 року.

Водночас на вимогу 42 сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка відбулася з 24 червня по 4 липня 2018 р. в м.Манама (Бахрейн), Україна як сторона-учасниця Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини вже доопрацьовувала проект об'єднаної буферної зони об'єкту в Києві. В проект буферної зони включена ділянка будівництва велосипедно-пішохідного мостового переходу — північна територія парку „Хрещатий“. Але і без офіційного включення цієї території у майбутню об'єдну буферну зону, Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) дала 8 жовтня 2018 р.свої висновки та рекомендації Центру всесвітньої спадщини щодо запланованого будівництва .


ІКОМОС зазначив, що „нова конструкція мосту очевидно втручатиметься в панораму і сприятиме додатковій урбанізації панорами, чого необхідно уникати. Будівництво мосту іде в розріз із розташованими там пейзажними пам'ятками, такими як історичні сходи 1914-1915 років або Колона Магдебурзького права“ та інш. ІКОМОС звернув увагу на те, що будівництво мосту також йде в розріз з ландшафтною пам'яткою. Також наголошувалося, що велика частина парку, де планувалась реалізація проект мосту, являється пейзажним пам'ятником (пам'ятка садово-паркового мистецтва) місцевого значення.

Про результати розгляду інформування Національна комісія України у справах ЮНЕСКО була повідомлена офіційно через Постійного представника України в ЮНЕСКО Олега Шамшура листом Центру всесвітньої спадщини від 18 грудня 2018 року (Реєстраційний номер: CLT/WHC/EUR/18/11348), до якого був долучений зазначений технічний звіт ІКОМОС (Шарантон-ле-Пон, Грудень 2018). В листі висловлено прохання передати зауваження ІКОМОС в належні інстанції, а також зазначено що весь матеріал пов'язаний зі станом збереження Об'єкту „Київ: Собор Святої Софії та прилеглих Монастирських Споруд, Києво-Печерська Лавра“ буде адресований на розгляд у відповідній доповіді під час 43-го Комітету Всесвітньої Спадщини Баку, 2019.

І по іронії долі в той же час розпочалось будівництво мостового переходу, у той самий день 18 грудня 2019 року (дозвіл ДАБІ IV113183520923).

11 лютого 2019 р. листом №235/10-1/15-19 Міністерство культури поінформувало забудовника про необхідність зупинки всіх будівельних робіт до врегулювання розбіжностей та проведення консультацій. Однак, жодних приписів міністерство не зробило за фактом встановлених порушень. І як воно могло це зробити? Адже в травні 2018 відомство погодило проект.

Кризова ситуація в якій опинились пам'ятки садово-паркового мистецтва та ділянка пам'ятки історії, ландшафту „Історичний ландшафт київських гір та долини р.Дніпро“ потребувала публічного обговорення. Тому був ініційований розгляд ситуації в комітетах Верховної Ради, де і зібрались до купи всі фрагменти картини.

На засіданні міжфракційного об'єднання Верховної Ради України „За Київ“, яке відбулося 15 березня 2019 р,. було з'ясовано що чіткої відповіді про безпечність будівельних робіт для схилів прилеглих пагорбів немає, екологічна інспекція не отримала доступу на об'єкт для перевірки. Крім того, підчас засідання з'ясувалась наявність, УВАГА, ще й позитивного Висновку Експертної Ради Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць щодо впливу проекту будівництва мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками „Хрещатий“ та „Володимирська гірка“ в Печерському та Шевченківському районах м.Києва» на об'єкт всесвітньої спадщини, підписаного виконавчим директором Національного комітету ІКОМОС України О.М.Сердюк, датованого 28 лютого 2010 р.

Безпринципна позиція виконавчого директора НК ІКОМОС України вражає, адже в зоні ризику і негативних, та навіть — руйнівних, наслідків опинилась ціла низка пам'яток:

З «досягнень» забудовника зауважу на наступних:
Маємо гігантську конструкцію мостового переходу довжиною 206,6 м на залізобетонних опорах висотою близько 24 — 34 м, ширина мостових прольотів становить 6-14 м.
Будівництво велосипедно-пішохідного мостового переходу між Хрещатим парком та Володимирською гіркою відбулося за 5 місяців на території, яка є пам'яткою ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт київських гір і долини річки Дніпро». Вказана ділянка ландшафту має активний рельєф із значними перепадами висот від +124 в низині до +162 на пагорбах парків і безумовно потребувала спеціальних підгтовчих та захисних робіт до початку будівництва, а не в кінці. В парках відбулась деградація і перепланування ділянок рельєфу та знищення зелених насаджень на території тальвегу Хрещатого ручая. Під виходи мосту переплановано та змінено ділянки пам'яток садово-паркового мистецтва «Хрещатий парк» та «Володимирська гірка». Пам'ятки архітектури на території тальвегу Хрещатого ручая вкрилися тріщинами, арка вход до Колони Магдубурзького права навіть нахилилася в бік Дніпра.

Що ж відбулося з точки зору пам'яткоохоронного законодавства? Будівництво велосипедно-пішохідного мостового переходу між Хрещатим парком та Володимирською гіркою повністю ігнорує положення:
1) п.d ст.5 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, в частині зобов'язань України, як країни-учасниці вживати відповідних правових, адміністративних і фінансових заходів щодо виявлення, охорони, збереження, популяризації й відновлення спадщини. Замість відновлення культурного ландшафту вживаються всі заходи щодо його знищення.

2) п.Е ст.6 Європейської ландшафтної конвенції, в частині здійснення ландшафтної політики, за якою кожна Сторона зобов'язується впроваджувати інструменти спрямовані на охорону ландшафту, а оскільки мова йде про пам'ятку іншого варіанту не передбачає національне законодавство;

3) абз.2 ст.22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» в частині неможливості знесення, зміни, заміни пам'ятки;

4) абз.2 п.3 ст.37-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в частині обов'язкового виконання рекомендацій ЮНЕСКО щодо запланованого містобудівного перетворення в буферній зоні об'єкту всесвітньої спадщини.

5) абз.3 ст.7 Закон України «Про природно-заповідний фонд України» в частині заборони будь-якої діяльності, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

6) П.2ст.4 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи (Конвенцію ратифіковано Законом Законом N 165-V ( 165-16 ) від 20.09.2006), в частині запобігання спотворенню, руйнуванню або знищенню об'єктів спадщини, що охороняються. В даному випадку безпосередньо відбувається спотворення визначного місця «Історичний ландшафт київських гір і долини річки Дніпро», парку «Хрещатий» та пам'яток – Колона Магдебурзького права, Вхід і сходи до колони Магдебурзького права

7) Порядок інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об'єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони (затверджений Наказом Міністерства культури від 20.04.2018 №345), в частині послідовності дій забудовника.

Епілог. Не зважаючи на всі протести киян, перестороги експертів, Київський міський голова «подарував» омріяний ним міст киянам 26 травня 2019 року і без всяких там актів готовності...

Щоправда буквально на наступний день його довелось зачинити. Вже проявилася якість робіт. Саме вона та фінансова частина будівництва стали темою вже не одного розслідування. І далі їх буде все більше.

Вся передана тут низка фактів, а це лише причетні до теми збереження природного і культурного надбання, говорить лише про одне: у нас немає підстав вірити в безпечність та надійність цієї поспіхом побудованої велитенської споруди, практично жоден з процесів не був виконаний правильно і вчасно. Разом з тим маємо очевидний наслідок — це угроблений ландшафт, історичне обличчя Києва за шалену вартість, понад 400 мільйонів гривень.

Що з цим робіти, скажете Ви? Розбирати та ліквідовувати наслідки, поки не пізно.

Використано зображення з матеріалів зібраних запитами, поширених онлайн та фото-прев'ю з ресурсу Фокус.ua