Таке відчуття було в 2013-му.
ЗМІ верещать несамовито, втратили всякий стид. Поширюють фейки, розчлєньонку і пропагаганду ворога. Мракобісся, теорії заговорів і битву екстрасенсів.
Журналісти, акредитовані в «МГБ» недоутворень, невизнаних навіть всякими недоабхазіями. В ізгоїв серед ізгоїв. Дають цьому «МГБ» копії свого паспорта і особисті дані. Не бояться ворожого «МГБ». Бояться, щоб українці не взнали про співпрацю з ворогом.
Це все називається свободою слова\стандатнами бібісі\«другім мнєнієм".
На каналах – колишні функціонери уряду Овоча\Йулі\Йущенка\Кучми + Кравчук. І сопяки-активні учасники євразійських проектів рашки. Тепер вони – експерти. Кожну подію вивертають в Зраду. На каналах Гаді\Червоненки\Сааки з відвертим колабораціонізмом. Воєнні експерти з послужним списком "викладач акторської майстерності" або "гонщик".
Дійшло до того, що з нафталінової шафи дістали піховшеків і сєнтябрів. Самим журналюгам, мабуть, стидно настільки шкваритись.
Вони кажуть, що ворог не в росії. Ворог – корупція. А 10 000 вбитих і 24 000 скалічених – то ніщо. Так, пил під ногами великих квартирних борцунів. А росія взагалі ніпрічьом. Побігли фоткатись під вивіскою "русского дому" в Україні.
При цьому членів антикорупційних ГОшок пачками ловить на гарячому ГПУ — на рекеті.
Засилля кремлівських пропагандистських штампів.
Фейкові соцопитування.
Фейкові "лідєри мнєній" з десятком тисяч лайків і двома десятками послідовників на перфомансах.
Фейкові "активісти", яких звозять автобусами. "Активісти" за викликом.
Фейкові "захисники Вітчизни" з фейковими пораненнями.
Фейкові "ветерани АТО", затримані в процесі перевдягагння в "ветеранів". В форму з медалями, до речі.
Фейкові "праві сили" з більшовистськими лозунгами і лідерами-кацапами або свідками славянського братства – неосовка.
Тобі знов, як в 2013, страшно відкрито підтримати інтереси України як держави, бо зразу набіжить купа свідків Зради запише тебе в розстрільні списки "порохоботів".
Свідок Зради розкаже, що Україна – "нєсостоявшаяся страна", яка от-от чи то розвалиться, чи то замерзне без газу. Що Україну продали американцям. Що всі попухнуть з голоду. Заводи закриють, ліків не буде, ліси вирубають, річки вип'ють, землі вкрадуть і засіють ріпаком. І взагалі, всі помруть.
І оце недоказане свідками Зради "…без росії".
Так, так, в кінці кожної фрази свідків Зради є три крапки і недоказане "без росії".
Бо ми все це вже чули.
3 роки тому.
Тоді казали те ж саме, слово в слово, але не соромились додавати "без росії".Казали росіяни.
Коли в 2014 ми збирали грьобані тривожні чемоданчики і чекали російські танки в Києві – нам з Запаркання кричали те саме. Але ми тикали факи і робили своє.
А тепер що? Маємо слухати, бо це, виявляється, "другоє мнєніє"? "Мнєніє" людей, які вчора казали про розіп'ятого хлопчика, снігурів і монтажну піну? Для чого їх слухати?
Байдуже, що СБУ вже 2 роки виловлює адмінів продажних російских груп, які мають зрадофільсткі акки. Байдуже, коли стрічка свідка Зради не відрізняється від стрічки недороса. Байдуже, коли солдат ЗСУ пише, що в "армії динири" краще.
Відкрито підтримаєш інтереси України як держави – отримаєш погрози. Від тих, хто хоче перетворити Україну в Сомалі, аби реалізувати свої інстинкти гіві-моторол і дорватись до корита будь-якою ціною. Навіть ціною держави України.
Новини про найменший успіх України переходять в розряд підпільних. Ці новини замвочуються в ЗМІ або подаються викривленим і маніпуляційним сюжетом. Коментарі держустанов щодо резонансних подій ігноруються ЗМІ. Замовчуються і приховуються.
Це і є повзучий реванш. Це і є ті українські гниди.
Невже вони думають, що ми такі дурні? Що не бачимо цього? Що не можемо скласти до купи 2 і 2?
Враження, ніби ми повернулись в 2013-й. Відчуття ті ж.
Це все вже було.