Виведені з нашої країни кошти – це інвестиції в країни, куди їх вивели.
Виїхавші на чужину люди, це є вливання в інші країни трудової також, що є оновлення генетики, що є розумова сила, що є працівники і т.д. Це вигідно для усіх, крім нас.
Але в нашій країні уже багато років ціле направлено проводять геноцидну до населення політику.
В нас не цінують людей.
Та що там, в нас їх гноблять. Вбивають!
Як вам реформа медицини?
Як вам ціни на фальсифікат, який продають замість ліків?
Як вам хімічні продукти, які приводять до росту захворювань, генетичніх мутацій, вимирання нації?
А, економічний геноцид? Банкопад? Курсоприг? Шалені тарифи, ціни, побори? Низька купівельна здатність населення?
Як вам постійні зміни нам не на благо?
Як вам захоплення усього, що ні в якому разі не могло б перейти в приватні руки, але перейшло до сучасних мафіозі, так от , як вам захоплення всього державного і наживання на цьому обдирання нас до нитки?
Взагалі, як вам доведення до злиденності, а потім позбавлення соц допомог?
В нас не цінять людей. Абсолютно.
Люди, це біо сміття…. А ми стараємося, вчимося, розумні, правил додержуємося, терпимо раз за разом, ламаємо себе, не вбиваємо усю цю мерзоту, хоча дуже вже хочеться…
Але продовжимо —
В нас зачасту люди мають вищу освіту. Диплом же, по факту, не має ніякої вартості ні в самої країні, ні тим більше за кордоном. Люди з дипломами не отримують більші доходи, чим бездипломні. Диплом не надає переваги при працевлаштуванні. Розум теж не надає. Цінуються зв'язки, рекомендації через родинні відносини, хабарі за роботу і т.д. Все не прозоро і не чесно.
Зачасту, ми можемо бачити на дуже важливих посадах людей з наднизьким рівнем інтелекту, без освіти, та наблюдати сучасне українське диво, як то відсутність реакції від суспільства на творимі цими людьми дії та злочини, як то пониження в посаді, звільнення, чи посадки за дії, які приводять до чогось негативного, та посадки за явні злочини….
Але чого це я, в нас же нормально ні за що не відповідати, творити все що заманеться, і сррати всім на голови…. Вибачте.
І взагалі, в нас вже довгий час прийнято мати оплату праці не відповідну реальній, тобто працювати за копійки… Сучасні працюючі жербакуваті раби!
При наших то цінах, які весь час збільшуються, виживати стає дедалі важче… Тяжко виживати — знайди четверту роботу, та продай нирку і здохни! — дивіз нашої мафії, захопившої нашу країну.
Товар, візьмемо виробляємий в нас, так от цей товар в нас продається за ціною вище\на рівні європейської, а оплата праці за виробництво цього товару, реальна, а не облудна, яку нам фальсифіковано малюють в останній час, так от оплата праці , як буцім-то на паперті подали, а не працю оплатили, тобто заробітня плата в нас нижча рівня виживання, тобто люди виробляють товар, а самі, по суті раби, тому що тільки раби можуть отримувати такий мізер, який не покриває навіть комуналку, що ж говорити про харчування, і мовчки працювати і далі….
І це штучне корегування доходів — розходів, як всім зрозуміло. Економічно не обґрунтовано нічим, крім потреб зажравшихся мафіозі, які захопили нашу країну, і тримають нас за бидло, так от, нічим економічним не можна обґрунтувати — чому ціна європейська, а зарплата африканська…
Так, це вигідно людям, які захопили цю країну і творять тут таке, але… Це перейшло не тільки межі здорового глузду, а є прямою ціле направленою геноцидною політикою, по виживанню \ винищенню корінного населення зі своєї землі.
Наразі ж, ця політика поглибилася, тому що в нас людей просто позбавляють місць праці, і випинають на чужину, на заробітки. Ми втрачаєм трудовий потенціал, розумних людей.
Гроші з нашої країни виводяться шалені і вони вливаються, як інвестиції, в інші країни, а ми влазимо в боргову яму під жахливі зобов'язання… Це мені схоже на те, як би я сама собі захотіла і продала на органи свого сусіда, забрала собі гроші, насолоджувалася життям, а сусіда б потрошили, і все ж по закону… Бо я так захотіла, а в нього прав немає…
Так і наші керманичі творять, а ми відповідаємо…
Скільки там в нас мільйонів виживших від цього геноциду?
А не рахуємо!
Пір під час чуми!
Слава залишкам нації.
Олеся Калінська.