Голодомор... Геноцид!

Мої пращурі з боку батька пережили його.

З боку мами такого не було.

Бо на різних частинах України було по різному.

Штучно створене винищення людей.

Нації.

Ми пам'ятаємо те що було, але не звертаємо уваги, що це ж, що проводиться і наразі.

Зараз, коли умисним підняттям вартості життя в десятки разів, вимиванням накопичень, та різким зниженням рівня життя, знищенням можливості отримати медичну допомогу, створенням постійних стресів, напружень, агресії та безвиході, дуже багато українців за останні роки були витіснені з України, чи в домовини, чи в батраки, чи за кращею долею.

Для тих, які ще тут живуть, весь час створюють перепони, погіршення, піднімають вартість життя, унеможливлюють виживання.

Чим вам не геноцид?

Пенсіонери голодують.

Працюючі люди знаходяться за рівнем бідності.

Нас обклали податтю і ми платимо шалені побори, тарифи, податки, платіжки.

Створені кола пекла з роздутої бюрократії. Ви зайдіть, подивіться, як старенькі та немічні переоформлюють субсидії, збирають довідки, вмовляють роздутих від пихи працівників, щоб їх не позбавляли субсидій, бо вони не виживуть без них...

Давайте згадаємо той геноцид і голодомор живучи в цьому геноциді і голодоморі...

Символічно.

Не забудьте свічку запалити.

Це вирішить усі наші проблеми.

Дуже дієво!

Олеся Калінська.