Перед цьогорічними виборами згадався кінець лютого 2014 часу, коли ми всі вже зробили Вибір.

Країна без президента (тільки в.о.), нові спікер, прем'єр, міністри, генпрокурор... Здавалося би, будь-хто був би кращий від тих, що здриснули в Мордор і зачаїлися там, відбувшись наразі легким поребриком. Залишалося закасати рукави і гуртом, толокою, допровадити євроремонт країни до кінця. Всі чекали весни і масштабів контри з-за Десни...

Ми тоді вибирали президента і парламент, але при інсталюванні цих програм до операційної системи держави паралельно позакидали собі туди різних старорежимних ретровірусів. Було би дивно, якби цього не сталося. І було би дивно, якби вдавалося все і відразу, з хірургічною точністю це куперувати.

Але найбільша несподіванка була попереду. Оптичні засоби для оперативної оцінки ситуації і розгрібання завалів проявили небезпечну вразливість: від токсичних випарів ворожих психогазів і посиленого потовиділення фільтри забивалися і викривлювали зображення. Побічним ефектом стала зміна кольору переважно на рожевий або чорний.

Як виявилося, можливість суспільного поділу, виходячи з колірної диференціації окулярів, не була виключена законами соціології. Сегментація була бурхливою і блискавичною. Проте ні рожеві окуляри т.зв. (як потім назвали) "порохоботів", ні чорні т.зв. "зрадофілів" вже не мали антивірусних властивостей і дотепер легко даються маніпулювати.

Перші можуть на хвилинку закрити очі на щось негоже у владі, згадуючи вищі цілі, і завдяки цьому безпрограшному порівнянню задоволені навіть ті, кому не можна. Другі можуть, як раз плюнути, випорожнитись що на найменші паростки починань, що на найбільші вже наявні успіхи, не конче вдаючись до порівнянь.

Кидаємо ті окуляри, вибираємо тактичні або як в Уляни. Дивимось кожен собі на півоктави спокійніше - на світ, на людей, на останні 5 років, розсортовуємо по поличках те,
1) чого ми вже досягли;
2) чого ми могли досягти, але ніт;
3) чого ми не могли досягли в принципі;
4) що ми вже втратили;
5) що ми могли втратити, але ніт;
6) що ми не могли втратити в принципі;

- і проводимо генеральну інвентаризацію, без тяжкого максималізму бажаного, без тяжкого мінімалізму дійсного.
І, так, не даємо збивати собі приціл ні ворогу, ні врагу!

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація