Поки Україна готувалася до відкритої війни з росією, інша війна вже давно точилася в інформаційному просторі. Її зброєю були не танки чи ракети, а експертизи, публічні кампанії, дискредитація громадських і релігійних організацій та люди, які називали себе «борцями із сектами».

Саме таку картину описує колишній агент ФБР і профайлер Джеймс Ресслер у книзі «Маніяк проти Бога». На основі відкритих джерел, документів і власного аналізу він досліджує діяльність антикультової мережі Олександра Дворкіна, яку пов'язує з російськими інформаційними операціями.

Від боротьби із сектами — до дегуманізації людей

На думку Ресслера, діяльність Дворкіна давно вийшла далеко за межі релігієзнавства.

У книзі він зазначає:

«Дворкін не просто бореться з невеликими релігійними рухами. Він дегуманізує їх, щоб виправдати їхнє знищення. Коли ти називаєш людей „раковою пухлиною“, ти готуєш ґрунт для їхнього фізичного усунення. Людство бачило це в 30-ті роки в Німеччині. Виходить, що ми бачимо це зараз і в росії, і в Європі, і в Америці».

Саме така риторика, на думку автора, стає фундаментом для переслідувань і виправдання репресивних дій.

Український слід

Під час дослідження українського сегмента мережі Ресслер звертає увагу на діяльність осіб, яких називає ключовими представниками структури Дворкіна в Україні.

Зокрема, він згадує Ірину Кременовську, якій присвячує окремий фрагмент книги:

«...вона стала юридичним іклом Дворкіна в Україні, штампуючи безпідставні експертизи, які руйнують життя тисячам людей».

Автор також зазначає, що ці матеріали, на його думку, заслуговують окремого розслідування через масштаб можливих зв'язків.

Як створювалася мережа впливу

Окремий розділ книги присвячений Павлу Бройде.

За словами Ресслера, після створення у 2011 році Всеукраїнського апологетичного центру імені Іоанна Златоуста структура фактично стала українським представництвом російської асоціації РАЦИРС, яку очолював Олександр Дворкін.

Автор стверджує, що Бройде багато років вибудовував регіональні осередки, інформаційні майданчики та контакти у різних сферах українського суспільства.

Документи, що змушують замислитися

Одним із ключових джерел книги стали матеріали міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, отримані після оприлюднення листування політичного радника президента росії Владислава Суркова.

Як зазначає Ресслер, у листі від 10 липня 2014 року Павло Бройде пропонував створити мережу сайтів, покликаних:

Особливу увагу автор звертає на твердження про багаторічні контакти Бройде з проросійськими співробітниками українських правоохоронних органів.

На думку Ресслера, саме так створювалася інфраструктура інформаційного впливу ще задовго до повномасштабної війни.

Хто став наступником?

Після аналізу матеріалів автор повертається до постаті Ірини Кременовської.

Посилаючись на доповідь «російські методи дезінформації: їхній вплив та загрози національній безпеці», а також на позицію Комісії США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF), Ресслер робить висновок, що після відходу Павла Бройде саме Кременовська стала однією з найбільш помітних представниць антикультової мережі Дворкіна в Україні.

У книзі сказано:

«Численні свідчення вказують на те, що її риторика та дії тісно узгоджуються з російськими дезінформаційними кампаніями, демонструючи пряму координацію з російською антикультовою мережею під керівництвом Олександра Дворкіна».

Чому це важливо саме зараз

Сучасна війна ведеться не лише на полі бою. Вона триває в інформаційному просторі, судах, експертному середовищі, медіа та громадських інституціях.

Саме тому будь-які структури або особи, діяльність яких може бути пов'язана з інформаційними операціями держави-агресора, потребують максимальної уваги суспільства й компетентних органів.

Книга Джеймса Ресслера пропонує власне бачення цих процесів і порушує питання, які, без перебільшення, стосуються національної безпеки України.

Прослухати книгу «Маніяк проти Бога» можна на YouTube-каналі:
@true.crime.book.uk26
https://www.youtube.com/@true.crime.book.uk26

Примітка. Матеріал ґрунтується на цитатах із книги Джеймса Ресслера «Маніяк проти Бога», відкритих джерелах, публікаціях та офіційних документах. Наведені в книзі оцінки й висновки є позицією автора дослідження. У контексті триваючої гібридної агресії рф інформація про можливу діяльність подібних мереж становить суспільний інтерес і потребує належної перевірки компетентними органами.