Послухайте, що зараз звучить з вуст проросійських пропагандистів. Один з них заявляє, що «український народ служить злу».

А інший, загорнутий у рясу, дозволяє собі говорити, що «хвороба України — нацистські демонстрації, які потрібно випалити сонцепеком».

Це не просто цинізм. Це — публічний заклик до знищення українців.

І знаєте, що ще більш болюче? Деякі з них працюють не десь там, за кордоном. Вони поруч. Тут. У нашій країні.

Одна з таких фігур — Ірина Кременовська. Людина, яка позиціонує себе як патріотка, але систематично ретранслює тези московської пропаганди. Вона просуває фігурантів, чия риторика — це компіляція методичок ФСБ. А ті, хто потрапляє в поле її «уваги», стають мішенню для цькування — за вказівкою її кураторів з Росії.

З нею пов'язаний чоловік із жахливою репутацією. Людина, яку підозрюють у знущаннях над тваринами, і яка з'являється у звітах про контакти з неповнолітніми в уразливих закладах. Його публічна риторика не менш агресивна: він відверто пише, що «працює під прикриттям» і натякає на потужних покровителів.

Мене лякає не лише їхня поведінка. Мене лякає те, що вони — досі на волі. Що ті, хто поширює антиукраїнську отруту, саботує нашу оборону зсередини — не лише не ізольовані, а й публічно активні.

Скільки ще ми будемо це терпіти? Чому вони й досі мають платформу для виступів і можливість діяти?

Поки Україна стікає кров'ю, поки наші воїни віддають життя за незалежність, ці люди підривають тил. Своїми словами, діями, зв'язками. Вони створюють хаос, розбрат, недовіру — усе те, чого прагне Кремль.

Це — не просто історія про двох людей. Це історія про механізм. Про те, як кремлівська пропаганда намагається прорости крізь наш біль. Ми зобов'язані реагувати. Ми не маємо права мовчати.

Максимальний розголос. Нехай правда переможе.

#Україна#Розслідування#Війна#ІринаКременовська#Безпека#Демократія#Пропаганда#дворкин