Відкрила свій блог, бо відчуваю потребу час від часу поділитись із колегами науковцями, в першу чергу гуманітаріями, або деякою інформацією, або своїми міркуваннями щодо розвитку української та світової науки.
Отже, шановні колеги!
Чи звернули ви увагу, що в нові законодавчі акти, що стосуються оцінювання доробку науковців введено не лише вимоги SCOPUS та Web of Science, про які вже говорено-переговорено щодо їх неефективності для оцінки наукового доробку в галузі гуманітарних дисциплін, а й додано ще одну систему рейтингування – це рейтинг монографій українських науковців, за яким на найвищий щабель поставлені «монографії чи розділи монографій, видані міжнародними видавництвами, що належать до категорій 'A', 'B' або 'C' за класифікацією Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE).
Це є, зокрема, у ПОРЯДКу формування Переліку наукових фахових видань України, Затвердженому Наказом Міністра освіти та науки Л.Гриневич від 15.01.2018 № 32
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18
Стаття 6. Пункт 6)
„6) забезпечення якісного незалежного рецензування поданих для публікації матеріалів вченими, які здійснюють дослідження за спеціальністю і мають за останні три роки не менше однієї публікації у виданнях, включених до Переліку, або закордонних виданнях, включених до Web of Science Core Collection та/або Scopus, або мають монографії чи розділи монографій, видані міжнародними видавництвами, що належать до категорій "A", "B" або "C" за класифікацією Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE);'.
Не розумію, хто вніс таку пропозицію, і навіщо. Та особа була явно не гуманітарієм, хоч не знаю, точно, хто то був, і куди дивились решта причетних до створення таких законодавчих актів. Дивним є також намагання окремих чиновників чи членів НК представити цей рейтинг, як нібито певне благо для гуманітаріїв чи як поступка їм.
Зараз скажу що тут не так.
Група SENSE publishing – це публікаційна компанія, афілійована зі Springer, яка займається публікацією навчальної літератури, зокрема саме так їх охарактеризували самі Springer .
https://www.springer.com/societies+&+publishing+partners/sense+publishers?SGWID=0-1730414-0-0-0
'Founded in 2004, Sense Publishers is an international academic publishing house with headquarters in Rotterdam, The Netherlands, and an office in Boston, MA, USA. Sense publishes books in the field of education and educational research and aims to offer the highest level of service to its authors, readers and clients on a global scale.'
Ще раз – група, яка фокусовано займається academic publications тільки в галузі education.
При цій групі була утворена структура, до якої входять 11 нідерландських університетів або дослідницьких організацій, що має за мету дослідження навколишнього середовища та промоцію здобуття екологічної освіти студентами: Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE).
http://www.sense.nl/organisation/documentation
Ось їх слова про себе:
SENSE Organisation and People
The SENSE Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment is a joint venture of the environmental research institutes of more than ten Dutch universities and research organisations.
The SENSE provides a disciplinary and multidisciplinary research programme aimed at advanced understanding of environmental problems and advanced training of PhD candidates in this field.
Established in 1994, SENSE has now developed into a consortium of outstanding environmental research groups from eleven Dutch universities and institutes. SENSE was formally accredited by the Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences (KNAW) for the period 1997–2001 and was subsequently re-accredited in 2002 and 2008.
SENSE has three fundamental goals in which it wishes to excel
- Education and training of PhD students in disciplinary and multidisciplinary environmental issues
- Scientific research of environmental changes, both with regard to the disciplinary understanding of the issues and with regard to multidisciplinary understanding in the context of society
- Support of society, environmental actors, and policy makers with independent and scientifically based expert advice
What does SENSE?
- develop a tailor-made advanced education programme for PhD students from SENSE partners
- organise courses for PhD students from SENSE partners and outside of SENSE
- organise national discussion meetings and workshops for PhD students and SENSE researchers in the field of environmental issues
- monitor the scientific quality of the research within SENSE
Тобто, це наукова мережа серед нідерландських вишів та дослідницьких організацій, судячи з сайту у кількості 11 штук, яка має за мету освіту студентів щодо проблем навколишнього середовища. Так, вивчення навколишнього середовища має і соціальний і економічний аспект, і потребує комплексних міждисциплінарних досліджень із залученням соціологів та економістів. Але разом з тим, це хоч і широка та велика проблематика – але вона не охоплює весь спектр всіх досліджень в соціальних та економічних науках.
І, мабуть гуманітарії помітили, що вона ну ніяк не стосується гуманітарних дисциплін, якщо казати про гуманітаристику у вузькому сенсі а не в сенсі соціально-економічних-та-гуманітарних наук.
Ця фірма серед іншого, займається моніторингом наукової якості досліджень всередині власної мережі (яка присвячена проблемам дослідження навколишнього середовища), і вона для власних потреб формує рейтинг наукових видавництв. Цей рейтинг викладено там прямо на сайті, і саме його нам пропонується використовувати для оцінки якості наших монографій та видань у колективних збірниках.
Звертаю увагу, це не всеохоплюючий рейтинг всіх наукових видавництв світу, які друкують продукцію з всіх соціально-економічних проблем (не кажучи вже про гуманітарні науки, які навіть і не збиралися в цей рейтинг включати), тим паче не рейтинг всіх міжнародних наукових видавництв та всіх наукових видавництв в Європі чи світі. Це рейтинг для певної спеціалізації – дослідження навколишнього середовища.
Нарешті, вони самі кажуть, що цей рейтинг спеціально створено лише для внутрішніх потреб мережі вищих навчальних закладів пов'язаних із SENSE, і забороняється його використовувати іншим організаціям із іншою метою, це вказано прямо на сайті:
'Please note that the WASS-SENSE ranking list of publishers has been set up for the WASS and SENSE Dutch Graduate Schools only. The list is based on the publishing houses used by our researchers. It should not be used by other institutes.'.
Тобто, рейтинг виконаний лише на основі тих видавництв, де публікуються дослідники, які займаються вивченням різних проблем, пов'язаних із дослідженням навколишнього середовища і які входять до мережі SENSE.
Критерії, за якими формується цей рейтинг – на разі не зрозумілі, як підозрює англомовна Wikipedia – це суб'єктивні враження тих експертів, які цей рейтинг формують.
Тому хто ж і коли вирішив, що ця внутрішньо-мережева система рейтингів робіт із проблематики навколишнього середовища якось помічна для визначення наукових результатів українських науковців та ще й усіх скопом, навіть тих, хто не займається проблемами навколишнього середовища? І не зрозуміло, а до чого тут українські гуманітарії взагалі? SENSE обрахунками гуманітарних публікацій не займається, як і навіть обрахунками всіх соціально-економічних публікацій.
Висновок.
Нам усім нав'язали і провели в законодавство рейтинги, які так же ефективно допомагають у визначенні наукової цінності монографій українських науковців та для обрахунку наукових результатів гуманітаріїв взагалі, як мертвому припарка.
Ця пропозиція, яка подається, як нібито ґрунтовне доповнення до використання рейтингів за СКОПУС та Веб ов Саенс, спрямоване для потреб гуманітарії, бо вона нібито дає критерій для визначення наукової цінності монографій (а їх пишуть передовсім гуманітарії) – така ж абсурдна як і використання обох вказаних наукометричних баз для обрахунку наукової цінності робіт гуманітаріїв (світових гуманітаріїв, зауважте).
Не буду гадати, що це було – невігластво одного науковця (чи науковиці), який запропонував всім орієнтуватись на нідерландські рейтинги компанії, що замається дослідженням проблем навколишнього середовища та підготовки студентів в сфері екологічної освіти, чи свідома позиція цієї особи (чи осіб), яка (які), скажімо так, якимось чином була (були) мотивована (мотивовані), внести таку пропозицію.
Але цей випадок залишає мало маневру для того, щоб називати після цього компетентними в наукових справах тих осіб, які причетні до розробки українских номативних актів, де вписано вимоги використовувати рейтинги SENSE.
Бо, пробачте, постає питання, як це взагалі стало можливим, – рішення зробити рейтинг публікацій за однією тематикою досліджень групи вузів певної країни нормативним для обрахунку наукових досягнень всіх науковців з усіх дисциплін іншої країни?
Виходить, що всі розробники цих законодавчих актів, а це і МОН і НК (який, наскільки я розумію і вніс цю пропозицію, хоча я дуже хочу тут помилитись) і інші причетні – не подивились, що це за компанія така Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE), чим вони займаються і що за рейтинги вони обраховують, і просто так взяли і вписали це в нормативні акти?
Ну і чи помітили, що у списку наукових видавництв за 2017 р. номером першим Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE), (SENSE афілійований зі Springer) поставив самого Springer. Чи можна в такому разі серйозно розглядати цей рейтинг як якийсь хоч якимось боком об'єктивний рейтинг наукових видавництв?
І ще одна обставина, нині вже українські вчені починають отримувати повідомлення від навколонаукових фірм і фірмочок, які пропонують не тільки публікацію в журналах, що обраховуються в SCOPUS та Web of Science з гарантією, а і опублікувати монографію в 'SENSE', із певними розцінками.
І маю інформацію, що вже такі особи, які опублікувались у „правильних видавництвах“ за гарні грубі гроші (десь у 20 тис. за частку у колективній роботі), є. Ринок є ринок, а комерція є комерція.
То от бачачи все це, у мене складається враження, що дехто із тих науковців та очільників науки, які проводять нинішні реформи та пишуть законодавчі акти, перепрошую, „приймає з усіх боків“, і не гребує виступати лобістом будь-якої великої західної комерційної фірми, яка робить бізнес на навколонауковій комерції та розширює свій ринок збуту через накидання її послуг завдяки протягуванню певних нормативних актів для науковців певних країн. І в майбутньому до списку великих комерційних компаній, послуги яких українські науковці використовувати виявляються зобов'язаними, долучаться і інші компанії, як хто сторгується першим.
У мене все на сьогодні.
Сподіваюсь, висновки зроблять читачі самі. Думай.Те.
