Кожна п'ята дитина в Європейському Союзі переживає сексуальне насильство. Згідно зі свіжим звітом Brave Movement та Child Global, жертви в середньому наважуються заговорити лише у 52 роки. До цього моменту в багатьох країнах строки давності вже давно минули — і правосуддя стає просто неможливим на юридичному рівні.

 У Європі зараз точиться запекла дискусія і відбуваються реальні зміни:

Бельгія, Данія, Угорщина вже повністю скасували строки давності для більшості злочинів проти дітей;

інші країни ще тримають обмеження, які фактично позбавляють жертв шансу на справедливість, якщо вони заговорили «занадто пізно».

Правозахисники наполягають на єдиному європейському стандарті: не менше 35 років строку давності після досягнення повноліття — тобто реальне право на суд аж до 53 років.

І саме на цьому тлі в Україні ми бачимо абсолютно протилежну картину.

На своєму інформаційному порталі Ірина Кременовська публікує матеріал на захист чеського громадянина Якуба Яхла, якому в Танзанії офіційно висунуто обвинувачення у сексуальному насильстві над малолітніми дітьми. Авторка ставить під сумнів усі проведені розслідування, називає Яхла «жертвою скоординованої інформаційної кампанії» і відкрито величає його своїм «колегою».

 Це викликає щонайменше три дуже серйозні питання:

🔹 Етичне:

Як громадянка України — країни, де діти щодня гинуть і страждають від війни, — може публічно ставати на бік людини, яку іноземні правоохоронні органи підозрюють у тяжких злочинах сексуального характеру проти дітей?

🔹 Безпекове:

За даними міжнародних експертів, Ірину Кременовську пов'язують з російською «антикультовою» структурою РАЦИРС, яку в США офіційно визнали екстремістською організацією та інструментом гібридної війни. При цьому вона й досі надає «експертні висновки» для українських судів, а також для СБУ — попри те, що проти неї самої в Україні відкриті кримінальні провадження за розпалювання ворожнечі (ст. 161 КК України).

🔹 Системне:

І Кременовська, і Яхл уже багато років позиціонують себе як «експерти з культів і сект» та є частиною міжнародної мережі антикультових організацій, які неодноразово критикували за можливі зв'язки з російськими спецслужбами та за систематичні порушення прав людини під виглядом «боротьби з сектами».

🇪🇺 Поки на рівні Європейського Союзу йде активна робота над тим, щоб жодна дитина-жертва не втратила право на справедливість лише через плин часу, — в Україні люди з сумнівними міжнародними зв'язками та токсичною репутацією відкрито захищають особу, обвинувачену за кордоном у сексуальному насильстві над дітьми, і при цьому продовжують впливати на судову систему та формувати громадську думку.

🔷 Висновок очевидний і болючий:

Якщо ми щиро прагнемо розділяти європейські цінності та дійсно захищати права дітей, то мусимо діяти послідовно й синхронно:

🔹 підтримувати та просувати ініціативи щодо суттєвого подовження або повного скасування строків давності за злочини сексуального характеру проти дітей;

🔹 рішуче очищати український експертний і правовий простір від осіб, які, ховаючись за статусом «фахівця», публічно захищають підозрюваних у сексуальному насильстві над дітьми та мають задокументовані зв'язки з російськими структурами впливу.

Захист дітей — це не гарні слова й емодзі. Це вибір, кого ми визнаємо авторитетом, кого готові слухати й кому дозволяємо впливати на долю найвразливіших.