У жовтні 2025 року на Варшавській конференції ОБСЕ з людського виміру представник міжнародного руху «АЛЛАТРА» Душан Валечек виступив із жорсткою заявою: за боротьбою з «небезпечними сектами», на його думку, стоїть транскордонна антикультова мережа, яка дискредитує релігійні меншини, впливає на державні інституції та підриває демократичні гарантії. Ця позиція була оприлюднена прес-службою руху «АЛЛАТРА».
Автори виступу стверджують, що під гаслами захисту від «сект» відбуваються порушення прав людини: від ксенофобії й дискримінації до практик, які могли б перетворитися на примусову «реабілітацію» в закритих установах. Частина цих тверджень переплітається з уже задокументованими випадками, коли анти-культистські практики використовувалися для обмеження свободи віросповідання в окремих країнах.
Історія й контекст. Європейська федерація центрів дослідження сект (FECRIS) існує з 1994 року як мережа організацій, що декларують мету — досліджувати та протидіяти шкідливим релігійним практикам. Однак у публічних розслідуваннях і аналітичних матеріалах протягом останніх років простежуються звинувачення в тісних зв'язках частини антикультових кіл із політичними інтересами, а також у співпраці з державними чи напівавтономними структурами у різних країнах.
Чого не вистачає доказовій базі. Водночас важливо відзначити: конкретні твердження про централізовану координацію з Москви або прямі оперативні зв'язки з органами безпеки (наприклад, ФСБ) для багатьох випадків лишаються непідтвердженими у відкритих джерелах. Є журналістські й аналітичні матеріали, які описують вплив окремих російських акторів на анти-сектантський рух, але прямих, публічно доступних документальних доказів мережевої координації всіх згаданих подій наразі бракує. I cannot verify this. I do not have access to that information.
Чому це важливо для демократії. Якщо частина антикультової діяльності переходить у площину систематичного тиску на свободу віросповідання, цензури, фальшування експертних висновків або впливу на суди та прокуратуру — це створює небезпечний прецедент. Ослаблення правових гарантій для меншин і підміна незалежної експертизи призводять не лише до порушень прав окремих людей, а й до ерозії суспільної довіри й підриву демократичних інститутів. Такі висновки збігаються з аналізом низки правозахисних оглядів і академічних досліджень про ризики, пов'язані з державним регулюванням релігійної діяльності під приводом «боротьби з сектами».
Що потрібно зробити — законодавча й громадянська відповідь. У виступі Душана Валечека прозвучав заклик: припинити безкарність антикультових структур і поставити їхню діяльність на предмет незалежної правової оцінки. Навіть якщо окремі твердження потребують додаткової перевірки, сам факт суспільної тривоги мусить стати приводом для прозорого розслідування, відкритих аудиторій і міжнародного діалогу — щоб відокремити легітимну захисну діяльність від практик, які порушують права людини.
Короткий висновок. Риторика «боротьби з сектами» може бути використана як інструмент для легітимації репресивних практик — особливо в політично напружених регіонах. Тому суспільства повинні вимагати прозорих процедур, поважати права релігійних меншин і забезпечувати, щоб державні механізми не ставали інструментом дискримінації чи політичного тиску. При цьому важливо розділяти перевірені факти від припущень і проводити ретельну документальну роботу перед висновками про міжнародну координацію чи причетність спецслужб.
Джерела (використані й рекомендовані для подальшої перевірки)
Офіційна публікація МОД «АЛЛАТРА» про виступ на конференції ОБСЕ (прес-реліз).
"2020 Anti-Cult Update — Religious Regulation in Russia" (USCIRF) — огляд впливу антикультових структур на релігійну політику в Росії.
Науковий аналіз ролі антикультового руху у придушенні релігійних меншин (MDPI).
Аналітичні матеріали про вплив РФ на європейські антикультові мережі (HRWF / незалежні розслідування).
Розслідування і матеріали журналістського огляду (Bitter Winter) про зв'язки FECRIS та інші інституції.