Обидва фігуранти — Ірина #Кременовська та Олексій #Святогор — причетні до діяльності Центру економіко-правових досліджень (ЦЕПД), заснованого у 2017 році. За наявними відкритими даними, цей центр пов'язують із мережею, що має контакти з Російською асоціацією центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС) — структурою, яку дослідники неодноразово згадували у контексті поширення проросійських наративів в Україні та Європі.
На скрині Ірина #Кременовська
На скрині Олексій Святогор — поплічник Кременовської
Справжня роль мереж, пов'язаних із РАЦИРС
Хоча РАЦИРС позиціонує себе як організація, що бореться з так званими «небезпечними культами», її діяльність у публічному просторі часто оцінюють як інструмент дискредитації незалежних релігійних і громадських рухів, поширення дезінформації та впливу на демократичні процеси. Організація діє через медіа, релігійні структури та громадські ініціативи, транслюючи меседжі, які збігаються з інтересами російської пропаганди.
Ключову роль у РАЦИРС відіграє Олександр Дворкін, якого пов'язують із численними кампаніями, спрямованими на дискредитацію релігійної свободи та незалежності від російського впливу.
Через ЦЕПД та пов'язані з ним ресурси, зокрема онлайн-платформи «Вільне слово» та «Антисекта», Кременовська та Святогор систематично публікували матеріали, спрямовані на дискредитацію релігійних громад, незалежних громадських рухів і опонентів Кремля. У цих матеріалах часто простежуються наративи Дворкіна та РАЦИРС про «тоталітарні секти» й «деструктивні організації». Слідство, за повідомленнями у відкритих джерелах, вивчає, чи могли такі публікації сприяти зростанню соціальної напруги в Україні.
Використання медіа як інструменту впливу
В Україні РАЦИРС, за оцінками дослідників, особливо активно діє через проросійські медіа, релігійні організації та громадські ініціативи, намагаючись впливати на громадську думку та дискредитувати політичних, громадських і релігійних діячів, які виступають за незалежність України від Росії. Важливою складовою такої діяльності є саме використання медіа як основного каналу трансляції російських наративів.
Окремої уваги заслуговує спрямованість подібних інформаційних кампаній на дискредитацію державного апарату України. Це вписується у загальну стратегію підриву демократичних інститутів і державної безпеки. У регулярних публікаціях Ірини Кременовської та Олексія Святогора в українських медіа можна побачити системну риторику, спрямовану на підрив довіри до органів державної влади України. Така діяльність створює передумови для дестабілізації суспільної довіри до державних структур і формує негативне ставлення до чинної системи управління.
У статтях, опублікованих Кременовською та Святогором у виданнях на кшталт «Аргумент», простежується риторика, що має ознаки маніпулятивного впливу на суспільну свідомість і поширення деструктивних наративів щодо держави та державних службовців. Зокрема, йдеться про:
образливу або зневажливу подачу тем, пов'язаних із державним ладом України;
формування в аудиторії ворожого ставлення до державних інституцій;
використання зневажливої лексики щодо держслужбовців, зокрема тих, хто працює над процесуальним законодавством;
дискредитацію чинної влади в очах суспільства.
Такі публікації не лише підривають довіру до інститутів влади, а й формують образ України як нестабільної держави, неспроможної ефективно управляти ресурсами та захищати інтереси своїх громадян. Подібна риторика є частиною інформаційної війни, яку Росія веде проти України, і становить одну з загроз національній безпеці.
Підрив довіри до суспільно авторитетних осіб
Окрім цього, у своїх публікаціях Кременовська та Святогор сприяють підриву суспільної довіри до відомих і визнаних осіб, які зробили значний внесок у процес здобуття Україною незалежності від Московського патріархату, що стало важливим елементом формування національної ідентичності України.
Їхня діяльність, за оцінками низки джерел, збігається зі стратегією РАЦИРС, яку пов'язують із російськими структурами впливу. Також у відкритих джерелах неодноразово порушувалося питання про фінансування цієї організації через російські державні фонди, а її ключових діячів, зокрема Олександра Дворкіна, називали важливими учасниками інформаційних кампаній, вигідних Кремлю.
Таким чином, якщо наведені у відкритих джерелах факти та зв'язки отримають належне підтвердження, діяльність Ірини Кременовської та Олексія Святогора може розглядатися як така, що об'єктивно сприяє реалізації стратегічних цілей Російської Федерації, спрямованих на підрив суверенітету України. Йдеться не лише про дискредитацію українських релігійних діячів, а й про створення умов, за яких проросійські структури можуть знову посилити свій вплив на території України.
У ширшому контексті це може становити ризик використання релігійних і псевдоекспертних платформ як інструментів інформаційного впливу, що створює безпосередні виклики для національної безпеки.
Джерело:
https://lenta.ua/propaganda-na-sluzhbi-kremlya-yak-ratsirs-i-prorosiyski-media-pidrivayut-stabilnist-ukrayini-171748/
Як бачимо, #Кременовська і #Святогор діють у руслі російських інтересів, поширюють деструктивні наративи, розхитують суспільну ситуацію та відволікають увагу від реальних загроз під прикриттям боротьби із так званими «сектами». Усе це відповідає підходам, характерним для мережі РАЦИРС. Їхня мета — залякування, навішування ярликів, дискредитація опонентів і створення хаосу в інформаційному просторі.
Усі твердження, наведені в цьому матеріалі, базуються на відкритих джерелах, публікаціях і документах, доступних у публічному просторі. У контексті триваючої гібридної агресії Росії діяльність, подібна до описаної, потребує уважної правової оцінки та ретельної перевірки компетентними органами.