Не можу себе змусити подивиться «жахливе відео з Нових Санжар». Справа в тому, що по роботі я у локальних новинах, телевізора давно нема, а люди, які його дивляться, телефонують і ледве не плачуть у слухавку — як це все страшно, що зробили з українцями всі ці тупі телешоу, квартали95, тотальна дебілізація населення та істерія. Адже 85% електорату Нових Санжар голосували за Зе та його партію.
Дивитися не хочеться.
Просто напишу.
Там, де у суспільстві немає довіри, завжди панують страх і паніка. Брак освіти перекреслює критичне мислення від слова «зовсім».
Ми не можемо змусити людей слухати Моцарта замість російського репу та шансону, читати книжки замість переглядання кварталу95, хоч трохи цікавитися наукою та ходити до лікаря, а не в аптеку з проханням «дайте мені щось від кашлю/головного болю/температури» та включати мізки.
Я розумію, що їх у них майже не залишилося.
Тому нема довіри та панує страх і паніка.
Суспільство споживачів, яким «не додають м'яса» (зниження тарифів, безкоштовних пільг та ковбаси по 2.20) та «у всьому винні всі навколо, але не я сам», зжере себе само.
Без моральної основи нема нації і нема країни.
Тому тим, хто досі слухає Моцарта та читає книжки, треба гуртуватися та робити все, щоб повернути довіру у суспільство. Хоча б не сваритися між собою.
Все одне нам перемагати.