З одного боку Зеленський питає у виборців про довічне ув'язнення для корупціонерів, а з іншого рішенням КСУ корупціонери позбавляються від відповідальності взагалі.
При чому я абсолютно переконаний, що Зеленський до рішення КСУ не має жодного стосунку. Сам Президент поміщений оточенням в надійний кокон, а опитування було влаштоване саме таким способом і саме для того, щоб відбити у нього бажання взагалі спробувати цікавитися думкою суспільства. І в результаті він сам тепер інстинктивно тулитиметься всередину цього захисного кокона.
А от хронічно нереформована судова система просто дочекалася слушного моменту, і, вибачте, в'їбала ззаду Україну арматурою по голові.
Судова система України — це корупційна корпорація з мільярдними грошовими потоками, кастами недоторканих, чіткою структурою рішал та абсолютною беспринципністю.
І ця корпорація має своїх представників практично в кожному політичному проєкті України. Ці представники беруть участь в підготовці законопроєктів, виконуючи роль «смотрящіх» від судової мафії, діяльність яких зосереджена навколо закладки в «чутливі документи» слабких місць та юридичних пасток, здатних паралізувати будь-які спроби знизити корупційні впливи. А ще потрібно забезпечити способи правової евакуації корупціонерам, які потрапили в зашквар: судова система генерує комплексні рішення, як потім вигідно продаються зацікавленим особам.
Як колись один знайомий суддя в приватній бесіді щиро дивувався, мовляв, навіщо взагалі ці адвокати, якщо найкращим твоїм адвокатом завжди буде суддя.
А насправді це все — діяльність із розміщення «закладок» вибухівки під різні длянки державного фундаменту. Ці ділянки продаються. Потім підриваються.
А потім цій же мафії політики доручають відремонтувати пошкоджені ділянки фундаменту. Який вона тільки що ж і підірвала чужими руками.
І кожного разу вона знову закладає там приховані «пустоти» з «вибухівкою», яка тільки чекатиме слушного моменту. Або акуратно стимулює прийняття політичного рішення для відкриття доступу до попередньо замаскованої «бомби».
І кожного разу, ремонтуючи пошкоджене власними руками, не забуває вибивати за рахунок держави собі чергові преференції, зміцнювати гарантії власної недоторканості, та навіть отримувати державні нагороди з гігантськими пенсіями для своїх почесних та заслужених пенсіонерів.
Ідеальний бізнес, чи не так?
Судову систему в поточному стані, з її традиційними зв'язками з правоохоронними органами неможливо реформувати в принципі. На моє особисте переконання, яке грунтується на моєму ж власному життєвому досвіді, шанс на позитивні зміни може з'явитися тільки у випадку повного демонтажу поточної судової системи та набору нових кадрів. І не в один раз. І це паралельно зі зміною законодавства.
Судова реформа мала стати першою і головною реформою після Революції Гідності, тому що саме нова судова система мала б гарантувати ГІДНІСТЬ в першу чергу. Це означало б відмову від старих корумпованих «понятій» і перехід до принципово інших суспільних стосунків.
Це розуміли всі дорослі політики, особливо патріотичного напрямку. Але вирішили... те, що вирішили.
Залишилися вірними традиціям.
