От усі і дочекались списків народних депутатів, які ініціюють створення міжфракційнної групи «Розумна політика». І підтвердились мої найбільш скептичні очікування. В чому вони полягають?
Перш за все — МФО, це не фракція і навіть не група! Повноваження у МФО майже відсутні! І якщо при створення депутатської групи 25 народних депутатів — це мало, але припустимо... то при створенні МФО, 25 депутатів, це взагалі ні про що... Тим паче, ми ж розуміємо, що голосувати вони будуть, здебільшого, як вирішить фракція, чи депутатська група, а не як вирішать в МФО!
Та і склад МФО вийшов досить цікавим. Здебільшого, це «Слуги», два представники «Батьківщини» і пані Буймістер, яка неодноразово заявляла, що хоче вийти з фракції «СН» і її таки виключили... Та і депутатів Дмитрука та Воронько, цілий ряд ЗМІ називають відверто «ватними». Та і історія з останнім по 120 млн.грн., які він не міг пояснити НАЗК, також ще дуже засіла в пам'яті. Неоднозначний список, погодьтесь... і мені здається, що багато «зашкварів» у членів цієї МФО ще попереду...
Те, що Дмитро Разумков має знайти своє чітку позиціонування і бути максимально активним, для збереження своїх рейтингів та політичних перспектив, я уже писав раніше. Але, відверто скажу, я не очікував, що буде вирішено створити саме міжфракційне об'єднання... Навіть не депутатську групу, а лише МФО.
Навіщо, запитавав я себе? І якщо в перший день, дійсно, політикум сприйняв цю новину, як мінімум, з азартом. То розібравшись які реальні можливості у цього МФО та хто буде туди входити, емоції перетворились більше на скепсис.
Я уже писав раніше і багато про це говорив з телеефірів, що найбільш вигідною ситуацією для Розумкова було б, якщо його «насильно» виключать зі складу депутатів. Такий розклад дозволить йому зайняти чітко опозиційну нішу і консолідувати навколо себе опозиційно-налаштованих соратників, в тому числі народних депутатів. «Мучеників» в українській політиці завжди любили та підтримували, тому перспективи такої «політичної лінії» виглядали досить цікавими, але одночасно і дуже ризиковими, для самого Розумкова.
Якщо щось піде не так зі створенням нового політичного проекту, або нове позиціонування якісно не спрацює, або соратники із чинних народних депутатів відвернуться... в такому розкладі, звичайно, є ризик, уже за пів року, приєднатись до групи «збитих льотчиків» української політики.
Тому, наскільки я розумію, варіант був вибраний нейтральний. З однієї сторони зі збереженням власного мандата та можливістю говорити про лідерство в цілій МФО )), а з іншої, консолідувати навколо себе лояльних депутатів, без виходу їх зі своїх фракцій та груп.
Як на мене, це звичайно напівміра, яка не дасть очікуваного електорального ефекту для Розумкова, адже депутати, які увійшли у цю МФО здебільшого фракційні і голосувати за різні законпроекти вони будуть, здебільшого, так як визначиться фракція, а не МФО. Така ситуація, потенційно, буде постійно внутрішньо розколювати МФО і на який час соратники залишаться соратниками, покаже тільки час. Адже, як говорить народна мудрість, на двох стільцях всидіти одночасно дуже важко.
«Лідерське» позиціонування проекту «Розумна політика» — це відповідність політтехнологічним трендам лідерського політичного проекту. Це свого роду, реклама для спонсорів (в тому числі олігархічних), перед реальним стартом нового політичного проекту, скоріш за все, з одноіменною назвою «Розумна політика».
Разом з тим, якщо Розумков десь втратить час зі створенням цього політичного проекту, а буде просто комфортно перебувати в раді в статусі ПОЗАФРАКЦІЙНОГО голови МФО, а члени цього МФО, з великою вірогідністю, будуть регулярно «зашкварюватися», то перспективи такого проекту будуть більш ніж туманними і не визначеними.