Фото: Радіо Свобода

Про закон проти олігархів

Законопроект про олігархів треба приймати як можна швидще, бо скоро від нього під олігархічним тиском взагалі нічого не залишиться.І ми не будемо мати взагалі жодних документів і жодної дискусії на цю тему.

У цьому досить слабкому і поки самотньому документі, по суті, було лише три форми відповідальності: дискредитаційне «клеймо», е-декларування та декларація про контакти. «Клеймо» розширили на бізнеси і партії олігархів, до контактів додали телефонні дзвінки, але попередньо вже зникло навіть е-декларування.

Проти ідеї документу створилась і активно діє проолігархічна коаліція, до якої ситуативно окрім самих олігархів увійшли частина кіл владної команди, спікер парламенту, майже усі парламентські партії, Уповноважена з захисту прав людини (олігархів). Саботаж здійснюється через «випадкові розмови» на футбольних матчах, візити до Офісу президента, депутатські правки, процесуальні перепони у парламенті, направлення документу до Венеційської комісії, може ще буде через КСУ. Все це вже пришвидщує потенційну відставку Разумкова, форсує складний пошук голосів у Слузі народу та інших фракціях.

Верховна Рада 279 голосами «за» прийняла антиолігархічний закон.Не підтримали документ у ЄС, ОПЗЖ, Батьківщині та групі Ахметова. Навіть більшість Голосу у вигляді групи Справедливість підтримала. На жаль, не обговорили правки, що показало б які є недоліки у цьому нормативному акті. 

Час на практиці досить швидко покаже, що цей закон не дуже ефективний і ліберальний, а, отже, буде можливість консолідуватись і вимагати його суттєвого посилення в частині інструментів обмеження впливу. Головне – що база для таких змін залишається, а публічна дискусія про олігархів буде лише посилюватись.  Поруч з тим, закон битимуть не лише критикою, але й в Конституційному суді.

Про замах на Шефіра

Замахом на Сергія Шефіра хтось намагається провокувати та налякати-попередити президента і зіграти на розкол.Дуже схоже на російську спецоперацію. Хоча Сергій Шефір також багато займався комунікацією і з олігархами, і з різними бізнес-колами, а вони зараз роздратовані законопроектом проти них та санкціями РНБО.

Про дивне ставлення опозиції до Разумкова

Тільки Аваков пішов з МВС і одразу перестав для опозиції бути «чортом», «фальсифікатором справ» та «корупціонером».Тільки Разумкова захотіли відправити у відставку, то він одразу перестав бути для опозиції «царем-узурпатором злочинно-зеленого турборежиму».

Про сфальсифіковані псевдовибори в РФ

Нема жодного сенсу аналізувати підсумки псевдовиборів у РФ.Вони у значній мірі сфальсифіковані, а їх єдиним наслідком має бути невизнання легітимності органів держвлади РФ.Окрім того, вони мають бути приводом не лише для невизнання, але й нового пакету санкцій проти РФ, через злочинне примусове залучення у імітацію виборчого процесу окупованих Донбасу та Криму.Також дії Кремля означають, що на Мінську-2 має бути поставлена остаточна крапка.

Для РФ з цих псевдовиборів почався новий термін ув'язнення та стабільності покарання. Результати були відомі заздалегідь, бо єдиним реальним виборцем з правом голосу у РФ є диктатор Путін.Усі партії-переможці є складовою єдиного «кремлівського організму», бо усі реальні опоненти влади були вбиті, ув'язнені, або формально недопущені до цих виборів.Напередодні були зачищені майже усі опозиційні медіа, ГО та політичні структури, а, отже, були порушені базові вимоги до виборів. Ще й відбулось підтасування у е-голосуванні.Сумно, що такі корпорації як Google та Apple, як і раніше французькі винороби прогнулись під РФ і почали блокувати ініціативу «розумного голосування» від Навального.

Про падіння рейтингу популярності Лукашенка в Україні

Прокоментував для білоруського видання Наша Ніва чому обвалився і так сумнівний рейтинг популярності Лукашенка в Україні.

 «Опитування щодо популярності іноземних політиків в Україні саме по собі дуже відносне. Певна частина українців, перш за все емоційно, симпатизують тим, про кого вони могли більше почути на телебаченні чи в інших ЗМІ.

Здебільшого ставлення до іноземних політиків будуються на грубих узагальненнях, стереотипах, окремих скандальних чи піарних історіях, ставленні до тих чи інших держав. Лукашенко часто міг мати високий рейтинг не завдяки собі, а завдяки хорошому ставленню українців до білоруського народу.

Ще один момент – це вплив російської та проросійської пропаганди в Україні. Роками вони наводити якісь вирвані з контексту факти з життя Білорусі для маніпуляції з приводу тих чи інших питань внутрішньої політики. Тому в деяких українців міг скластись хибний образ Лукашенка та його політики, при цьому, ігнорувалась негативна сторона. Часто можна було помітити поширення в соцмережах багатьма людьми інформації про економіку чи інші сфери життя Білорусі з сумнівних джерел. Лукашенко певний період був популярний в Україні серед антивакцинаторів та прихильників теорій змов щодо Covid-19. Проросійські ЗМІ не лише вихваляли Лукашенка, але й очорняли лідерів цивілізованого Заходу.

 Чому впали відносні рейтинги Лукашенка в Україні? Звичайно, що з такою очевидною фасильфікацією президентських виборів, масовими протестами та кривавою відповіддю на них від Лукашенка цифри не могли не змінитись. У багатьох українців банально відкрились очі на реалії диктатури, репресій, вбивств. Люди почали більш активно вивчати реальну ситуацію з економікою, врядуванням. Зрозуміли що між Лукашенком і народом прірва.

Лукашенко почав знищувати рейтинг довіри до себе в Україні очевидними антиукраїнськими випадами. Він став інструментом пропаганди для Путіна та Кремля проти України. Звичайно, що в умовах війни з РФ такий перехід від хитрого нейтралітету до відвертої підтримки РФ добили рейтинги».