Автор:
Олександр Сибіга — доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ця публікація є рерайтом оригінальної статті, доступної за посиланням.

Анотація

У статті Олександр Сибіга досліджує розвиток юридичної термінології в адміністративному процесуальному праві України в контексті оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації. Особливу увагу приділено співвідношенню понять «юрисдикція», «компетенція» та «підсудність», а також аналізу чинного Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) щодо визначення юрисдикції адміністративних судів у спорах, пов'язаних із доступом до публічної інформації.

Ключові слова: публічна інформація, судовий захист, адміністративне судочинство, юрисдикція адміністративних судів, підсудність адміністративних справ.

Вступ: значення юридичної термінології в адміністративному судочинстві

Право може виступати ефективним регулятором суспільних відносин лише за умови, що його внутрішня та зовнішня форми відповідають високим стандартам юридичної техніки. Саме тому питання мови права та юридичної термінології посідають важливе місце у сучасних наукових дослідженнях.

Як зазначає Олександр Сибіга, юридична термінологія в адміністративному процесуальному праві виконує не лише технічну, а й змістовну функцію — вона забезпечує правильне розуміння правової вимоги всіма учасниками процесу. Водночас категоріальний апарат адміністративного процесуального права України перебуває на етапі формування, що особливо помітно у сфері визначення юрисдикції адміністративних судів.

Мета і завдання дослідження

Метою цієї статті є комплексний аналіз юрисдикції адміністративних судів у справах щодо доступу до публічної інформації.

Основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати розвиток юридичної термінології в адміністративному процесуальному законодавстві України.

2. Визначити особливості юрисдикції адміністративних судів у спорах між фізичними або юридичними особами та розпорядниками публічної інформації.

Співвідношення понять «компетенція», «юрисдикція» та «підсудність»

Питання співвідношення понять «компетенція», «юрисдикція» і «підсудність» тривалий час залишається дискусійним у науці адміністративного права. Як показує аналіз наукових підходів, відсутність єдиного розуміння цих категорій ускладнює правозастосовну практику.

Олександр Сибіга звертає увагу на те, що в сучасній доктрині сформувався певний термінологічний поділ:

• «юрисдикція» і «компетенція» розглядаються як властивості суду або судів;

• «підсудність» пов'язується виключно з властивостями конкретної адміністративної справи.

Водночас чіткого критерію розмежування цих понять у науковій літературі досі не вироблено, що підтверджується різними доктринальними підходами — від ототожнення підсудності з компетенцією до розуміння її як правового зв'язку між справою та судом.

Адміністративна юрисдикція: наукові підходи та сучасне розуміння

У межах адміністративного судочинства адміністративна юрисдикція розглядається як правовий інститут, який дозволяє ідентифікувати публічно-правові спори, що підлягають розгляду адміністративними судами.

За висновком Олександра Сибіги, до ключових критеріїв адміністративної юрисдикції належать:

• наявність спору про право;

• участь суб'єкта владних повноважень;

• існування публічно-правових відносин;

• наявність публічного інтересу.

Юрисдикція адміністративних судів у справах щодо доступу до публічної інформації

Предметна юрисдикція

Чинний КАСУ встановлює, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації підсудні окружним адміністративним судам. На відміну від попередньої редакції Кодексу, альтернативна предметна юрисдикція сьогодні не застосовується.

Інстанційна юрисдикція

Справи у сфері доступу до публічної інформації розглядаються:

• окружними адміністративними судами — як судами першої інстанції;

• апеляційними адміністративними судами — в апеляційному порядку;

• Верховним Судом — у касаційному порядку.

Такий підхід забезпечує багаторівневий судовий контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації.

Територіальна юрисдикція

Особливістю чинного КАСУ є закріплення альтернативної територіальної юрисдикції. Заінтересована особа може подати адміністративний позов:

• за місцем свого проживання (перебування),

• або за місцезнаходженням відповідача — розпорядника інформації.

На думку Олександра Сибіги, такий підхід суттєво спрощує доступ до правосуддя та підвищує ефективність судового захисту.

Висновки

За результатами дослідження Олександр Сибіга доходить таких висновків:

1. Категоріальний апарат адміністративного процесуального права України перебуває на етапі формування, що особливо проявляється у визначенні юрисдикції адміністративних судів.

2. У сучасній науковій доктрині відбувся термінологічний поділ між поняттями «юрисдикція», «компетенція» та «підсудність», однак остаточного узгодження цих категорій ще не досягнуто.

3. Юрисдикція адміністративних судів у справах щодо доступу до публічної інформації характеризується:

   • відсутністю альтернативної предметної юрисдикції;

   • чіткою інстанційною побудовою судової системи;

   • наявністю альтернативної територіальної юрисдикції, що спрощує доступ до суду.

Про автора

Олександр Сибіга — доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціалізується на проблемах адміністративного судочинства, юрисдикції адміністративних судів та правового забезпечення доступу до публічної інформації.