Знаєте що цікаво, я знаю декількох львів'ян, які справді або не розуміють, або ну дуже вже погано розуміють російську. Переважно, це школярі старшокласники, або студенти перших курсів. Вони виросли вже не під совєцькою окупацією і не підпадали під дію російського інформаційного простору. І в цьому нема нічого дивного, як і поганого.
Тим не менш, адепти руского міра ніяк не в вгамують та не зрозуміють, що українець не зобов'язаний знати, використовувати, розуміти, сприймати чи тим більше пропагувати російську мову в Україні. Він не має такого обов'язку. Він може знати, а може не знати. Може розуміти, а може не розуміти. Він може споживати російський контент, а може не споживати. Це його особисте право і нічого більше.
Як Ви вже певно зрозуміли, мова йде про черговий мовний зашквар, в який потрапила одна особа, котрій дуже не сподобалося «моральноє убожество», «стид», «віпєндрьож» і ще багато особливо страшних гріхів україномовних українців. Власне, в цьому дискурсі колега вже поставив крапку. Є українці та не українці. Решта – це фальшивий дискурс, нав'язаний нам тими, хто бажає розколоти суспільство знову. На жаль, поки що вдається.
Так от, цій особливо вразливій пані не сподобалося те, що мешканка Львова не розуміє російської мови. Вона негайно опублікувала допис на цю тему. Окрім вже згаданих зворотів, нам потрібно усвідомити, що ця українка ще й «тупой агранічений ідіот», а незнання російської чи то використання української (не уточнила) – це «ура-патріотізм». В мережі розгорілася нова дискусія на мовну тему. Цього разу зашкварилася особа, яка, як зазначено на її сторінці у фейсбуці, є членом Національної спілки журналістів. І вона крім всього вирішила, що такі українці «дєбіли» та «животние». Якщо хтось не бачив та не дуже вірить – читайте самі:
Зверніть увагу на поведінку цієї «леді». Почувши шокуючу для неї відповідь, вона не перепитала українською. Тобто, в рамках пропагованої адептами руского міра «двомовності» це було б логічно, правда? Ну, звичайно ж, якби існувала якась логіка у москалів, окрім як україноненависницької. Ні. Вона перепитала англійською. Можливо, якби ця людина знала китайську чи, скажімо, корейську, то ще перепитала б цими мовами? Але не українською точно.
При всьому вона не просто не пошкодувала, а ще й зраділа підсиленню свого антиобразу українофоба. Схоже, для неї це певне досягнення.
Рускій мір не знає логіки окрім логіки агресії та самоствердження за рахунок інших. І самостверджується він лише за рахунок слабких. Тому ось нам ще один приклад, який демонструє, що не треба переходити перед москалями в позицію слабких.
До речі, ця «ображена» запитує як можна не знати російської, але розуміти, що з тобою говорять російською. Так от відповідаю – дуже просто: після того, як по всіх каналах в 2014 році показали промову огидного ботоксного писку, яке розповідало, що ми «адін народ», а тому нас і нашу державу треба знищити, жоден українець не помилиться в ідентифікації, почувши російську. Навіть не знаючи, він її впізнає. Як мову путіна, який приніс нам смерть, брехню та українофобію.
Головна мрія і ціль руского міра – це Україна без українців. Цього вони зможуть досягти в Україні без української мови. Тоді їм буде дуже просто перетворити її на філію московщини. Саме тому ми повинні захищати свою мову, інформаційний та культурний простір. Для них мова важлива. При цьому вони нам торочать, що вона не важлива. Ми повіримо? Ні. Мова – це фактор безпеки.
Рускій мір через своїх адептів надалі все більш агресивно товкмачитиме нам байки про те, що коли ти російської не знаєш — ти «тупой агранічєний ідіот», а коли не знаєш української, то #какаяразніца. Нам же потрібно реагувати на це так, як здоровий організм реагує на віруси. Нам не слід ні на кого оглядатися, лиш на себе. І захищати свої природні права ще сильніше, ніж Кремль захищає своє бажання архаїзувати світ та підкорити собі Україну.