Незламна, незалежна і соборна. Так було і так буде. В День Соборності ми не відзначаємо свято минулого, ми працюємо заради майбутнього. Соборність – це не якесь абстрактне поняття з Конституції, це базова національна цінність, це спільна мрія і спільне завдання українців.

Відновлена Незалежність

Коли я чую від російських пропагандистів тези про «штучну державу», про те, що Україну «придумали більшовики», мені хочеться подарувати їм підручник історії. Хоча вони звісно скажуть, що це фейк, адже живуть в королівстві кривих дзеркал, в якійсь своїй паралельній реальності. Але від цього ж їм і гірше. Адже вони не хочуть знати не лише нашої історії, але і своєї. Якби вони не повторювали як мантру наративи про те, що Росія ніколи не програвала, а пригадали, які втрати понесли в радянсько-фінській війні, який розгром отримали в російсько-японській, то може й не ризикнули б нападати на Україну, де їх не чекає нічого іншого окрім краху.

Україна знає за що воює, і з кожним днем все більше відроджує свою пам'ять, як би її не намагалась стерти радянська тоталітарна машина. Ми не отримали Незалежність у 1991 році. Ми її відновили. В День Соборності ми відзначаємо дві дуже важливі для нашої державності події.

Понад сто років тому 22 січня 1918 року українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. А в той же день через рік було проголошено акт Злуки – УНР та Західноукраїнської Народної Республіки. Це день історичного об'єднання українських земель в одній державі. За свою Соборність зараз українці воюють зі зброєю в руках.

Соборність – це мета Перемоги

Сьогодні День Соборності набуває особливого значення для кожного українця, де б він не був. Адже єдність наших земель  – це те, за що б'ються  ЗСУ, за що вболіває кожен, для кого рідний жовто-блакитний стяг.

Соборність для України означає деокупацію всіх тимчасово захоплених ворогом територій.  Усіх – включно з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

І скільки б мені не говорили, що 9 років окупації Донбасу – це дуже довгий термін, що повернення України на ці території неможливе, і багато іншого, я в це не вірю. Україна пережила 70 років радянської окупації і зуміла відродити історичну пам'ять. І Донбас також пригадає своє справжнє коріння.

Єдині – як ніколи

Знаєте, я завжди любив День Соборності – любив його за довгі живі ланцюги в різних містах, в які символічно об'єднувались українці.

Сьогодні ми всі об'єднались в єдиний живий ланцюг для захисту від зовнішньої агресії. І хоч ми не тримаємось за руки, та кожен робить свій вклад у Перемогу. Хто на фронті, хто в тилу, допомагаючи військовим, переселенцям, знедоленим, відновлюючи інфраструктуру чи розбираючи завали, дозволяючи в кафе чи магазинах заряджати гаджети чи принісши теплий одяг тим, чий будинок зруйнували. Ми всі закладаємо цеглинки для Перемоги – і робимо  це незалежно від політичних вподобань, релігійних конфесій чи мови, якою говоримо в побуті.

Скільки б не намагалась радянська пропаганда ділити українців на східняків чи західняків, скільки б на темах роз'єднання не грали і вітчизняні політики, хто за гроші Кремля, а хто заради тимчасових політичних дивідендів – в критичний момент, момент загрози українці довели, що нас не можливо роз'єднати.

Єдність за духом передбачає єдність у справах, у реакції на виклики.  Згадайте як під час останніх жахливих трагедій, які сталися в Дніпрі, в Броварах – сотні людей бігли на допомогу, і як всі інші, хто були далеко, переживали біль постраждалих як свій власний.

Наша взаємодопомога, наша підтримка одне одного іноді здавалося б навіть у незначних побутових речах робить українців єдиною нацією, а Україну – непереможною.  

Колись давно  В'ячеслав Липинський говорив: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». Українці щодня доводять, що ми не просто хочемо бути нацією, ми стали нацією – сильною та монолітною.

Так всі ми різні, але у нас усіх спільна ціль і спільна мрія – жити вільно, дихати вільно в соборній, незалежній українській Державі. І ми цього обов'язково досягнемо!