Маленький крок до великої мети. На цьому тижні Європейська комісія офіційно рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до Європейського Союзу. Не варто, звичайно, тішити себе ілюзіями, що вже завтра ми станемо членами ЄС – попереду нас чекає ще довгий і непростий шлях до цього. Але те, що процедуру запущено – це вкрай важливий сигнал. Чого чекає від нас Європа, щоб впустити у свій дім та чому від швидкості виконання її умов багато в чому залежить життя пересічних українців, давайте спробуємо розібратись у матеріалі.
Про що йдеться у звіті?
У своєму звіті Єврокомісія вказала, що Україна виконала 90% реформ, яких від неї очікував ЄС. Однак, мені здається, що прогрес дещо перебільшений. Адже якщо уважно вчитатися у пункти, які нам надавались як умови й ті, що уже реалізовані, то виходить, що виконано лише 4 з 7. То чого від нас чекають єврочиновники?
По-перше, посилення боротьби з корупцією. Зокрема, завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
По-друге, запровадження антиолігархічного закону.
По-третє, завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин.
І власне ці пункти у нас вкрай тяжко реалізуються, особливо ті, які стосуються антикорупційної політики. Ми уже не одноразово бачили намагання імітувати вирішення цих проблем. І якщо влада дійсно хоче, щоб початок переговорного процесу став історичною подією, а не просто політичним сигналом, то мусить відмовитись від спроб ввести в оману європейців різного роду ширмами.
Як відбуватимуться переговори?
ЄС по праву можна назвати одним з найуспішніших союзів держав. До його складу входять 27 країн і на нього припадає близько 15% світової торгівлі. Головним економічним двигуном союзу виступає єдиний ринок. Він забезпечує вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та людей.
Тому переговорний процес спрямований на максимальну уніфікацію стандартів. Власне, він триватиме за 35 напрямками, які враховують найрізноманітніші аспекти, починаючи від конкурентоспроможності і закінчуючи екологією.
Ніхто не може точно сказати, скільки часу займуть переговори. Швидкість визначається як темпами реформ кандидата, так і політичною зацікавленістю самого Європейського Союзу.
В нашому інформаційному просторі час від часу можна зустріти тезу, що вступ не можливий, поки йде війна. Дійсно, досі не було прецеденту прийняття країни, в якій ідуть бойові дії. Але варто підкреслити, що прямої заборони на це в законодавстві ЄС немає. Тому зараз варто орієнтуватись на загальну практику інших країн.
У Польщі цей процес зайняв 10 років. А от Австрія, Фінляндія та Швеція виконали завдання за 2 роки. Тому я переконаний, що нам треба зосередитись на виконанні домашніх умов. В середньому успішними вважаються переговори, які тривають 4-5 років.
До речі, 60,5% українців вважають, що наша країна може вступити до Євросоюзу менш як за 10 років (за даними соцдослідження ZN.UA). А 54,8% припускають, що це станеться до 2030 року. Власне, на таку дату орієнтував і українців, і громадян ЄС голова Європейської ради Шарль Мішель. Будемо вірити, що до того часу, а краще значно раніше, ми точно переможемо у війні і це не зможе стати перепоною.
Яка практична користь вступу до ЄС?
Передусім, вступ до ЄС означатиме повністю вільний простір. І це не тільки про торгівлю. Українські діти зможуть навчатись в будь-якій країні на рівних умовах з іншими громадянами ЄС. Так само і працювати. Не потрібно буде отримувати робочі візи. Можна буде влаштуватись на роботу в будь-якому європейському місті і на вихідні спокійно їздити додому. Однозначно можна очікувати покращення транспортної логістики.
Але, що значно важливіше. вступ повинен стимулювати розвиток економіки в самій Україні.
Щоб розуміти, як може змінитись Україна, давайте подивимось на Польщу. Одразу після вступу до ЄС наша сусідка стала лідером у економічному зростанні. За 10 років загальний обсяг інвестицій в Польщі зріс на 75%, а ВВП збільшилося удвічі. Було створено два мільйони додаткових робочих місць. Економічне зростання значно покращило становище польського народу. У 2005-2012 роках кількість людей, які перебували на межі бідності зменшилася на 7 мільйонів, при цьому 1,3 мільйона людей були виведені з бідності.
Вступ до Європейського Союзу в перспективі повинен конвертуватися у підвищення соціальних стандартів – зростання загального рівня життя, заробітних плат і навіть пенсій, адже вони залежать від економічної активності в країні. І хоч до членства нам ще далеко, та уже навіть кандидатство дає свої бонуси. Коли Україна офіційно отримає статус країни-кандидата, їй відкриється доступ до фінансових інструментів ЄС. Європейський Союз через різні програми виділяє значні суми, щоб кандидати могли краще підготуватися до членства. І мова не лише про спрямування грошей на абстрактне впровадження реформ, яке рідко помітне пересічним людям. Є програми, які розвивають сільські території, забезпечують сталість аграрного сектора, тощо. Початок переговорів повинен стати поштовхом для залучення іноземних інвестицій в Україну. Адже потенційні інвестори розуміють, що умови ведення бізнесу стануть звичними та зрозумілими.
Сьогодні наша держава зробила маленький крок, але в правильному напрямку. Однак умови, в яких зараз знаходиться Україна, не дають нам такої розкоші, як йти до мети маленькими кроками. Час для нас має велике значення, тому до виконання «домашнього завдання», яке ставить перед нами Європейський Союз, треба ставитись максимально серйозно.