6.10.2020. Нобелівська премія з фізики.
- Що там сьогодні шукають ці фізики і у чому переконують? – питає себе платник податків, якого не цікавили у школі абстрактні знання (хіба що конкретні навички), – Нобелівська премія за такий важкий для всіх коронавірусний рік... І за що ж її дали? За теоретичне і практичне підтвердження існування… Чого-чого? Діри?.. Якої діри? Чорної?!! І де? Десь дуже-дуже далеко у космосі!
Німа сцена.
Саме так. Незважаючи на новітню моду (зокрема, нової української школи) навчати не знанням, а практичним навичкам-компетенціям, людство продовжує вивчати Всесвіт. Воно не замикається тільки на сьогоденні, на конкретиці буденності, на їжі, сні, пошуках користі, задоволеннях, умовах проживання та відпочинку. Воно прагне більшого.
Власне, це і відрізняє людство від інших живих істот. І саме це є джерелом науки та мистецтва, надією на впевнене майбутнє, захищене від пандемій та космічних катастроф.
Як не дивно, саме такі, не практичні, на перший погляд, піонерські дослідження, приносять у майбутньому найпотужніші технологічні результати.
У центрі нашої галактики – надмасивна чорна діра, поряд з якою викривлюється простір-час і відбуваються події, масштаби яких поза нашою уявою. Але не поза розрахунком.
Нобелівська премія з фізики 2020 – це ще одне визнання Загальної теорії відносності (ЗТВ), теорії викривленого простору-часу, та людей, які досягли у розумінні світу значного успіху.
Не менш переконливе визнання ЗТВ вже давно увійшло у наше життя через GPS-модулі у мобільних, які точно розраховують положення завдяки формулам ЗТВ. На GPS-супутниках час йде швидше, ніж на Землі у повній згоді з теорією, оскільки поблизу поверхні викривлення більше, сповільнення часу сильніше, як і при наближенні до чорної діри, де все це вже сягає фантастичних масштабів.
Лауреати премії:
Один з найяскравіших фізиків-теоретиків сучасності Роджер Пенроуз «за відкриття того, що утворення чорної діри є безпосереднім передбаченням загальної теорії відносності».
Лауреати багатьох Астро- премій та нагород: видатні астрофізик Райнгард Ґенцель і астроном Андреа Міа Ґез «за відкриття надмасивного компактного об'єкта у центрі нашої галактики». Незалежно їхні наукові групи в обсерваторіях у Чілі та на Гаваях змогли розгледіти стрімкі кружляння зір навколо компактного центру нашої галактики.
Додамо, що сер Роджер Пенроуз також відомий своїми книжками. Серед них складні, написані для фахівців, наприклад, Пенроуз Р., Риндлер В. Спиноры и пространство-время (в 2-х томах), Мир, 1988, 528 с.+ 572 с. (второй том перевёл замечательный физик и прекрасный человек, куратор моей группы во время учёбы в университете Евгений Моисеевич Серебрянный).
Є також чимало книжок для всіх. Ну не зовсім для всіх. Для всіх тих, хто полюбляє зануритись у нові ідеї, подумати та подискутувати. Почитайте:
Новый ум короля. О компьютерах, мышлении и законах физики, 402 с.
Путь к реальности, или законы, управляющие Вселенной. Полный путеводитель, 912 с.
Мода, вера, фантазия и новая физика Вселенной, 512 с.
А також інші книжки, серед них дві у співавторстві зі Стівеном Хокінґом:
Природа пространства и времени.
Большое, малое и человеческий разум.
Людина дивиться не тільки під ноги, а й угору. У 21 сторіччі це вже сьома нобелівська премія з фізики, що стосується космосу, і щонайменше третя, пов'язана з Загальною теорією відносності:
2002 – За створення нейтринної астрономі. За створення рентгенівської астрономії й винахід рентгенівського телескопа.
2006 — За відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектру космічного фонового випромінювання.
2011 – За відкриття прискореного розширення Всесвіту за допомогою спостережень над далекими надновими.
2015 – За відкриття нейтринних осциляцій, що доводить наявність маси нейтрино.
2017 – За вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль.
2019 – За теоретичні відкриття у фізичній космології. За відкриття екзопланети, що обертається навколо сонцеподібної зорі.
2020 – За відкриття того, що утворення чорної діри є безпосереднім передбаченням загальної теорії відносності. За відкриття надмасивного компактного об'єкта у центрі нашої галактики.
Немає сумніву, що попереду нові відкриття!
P.S. За п'ять днів до вручення Нобелівської премії з фізики, 1 жовтня, з'явилася стаття в найпрестижнішому фізичному журналі Physical Review Letters https://journals.aps.org/prl/abstract/10.1103/PhysRevLett.125.141104, де автори, скориставшись першим фото чорної діри у центрі велетенської галактики Messier 87 з масою понад трильйон сонячних https://www.sciencemag.org/news/2019/04/black-hole, запропонували використовувати тінь чорної діри як тест для альтернативних теорій гравітації. «Це новий і досить вузький обруч, через який потрібно стрибати». Загальна теорія відносності це успішно зробила.